Заграв ячмінь і сусло зашуміло і солод прибуває з кожним днем у буряках, у винограді, у калині, як молоко у грудях. І напинаються ожинові сосочки. Кохання млосно стогне в глибині.
Ні, я не про те. Я про листочки. Зелені: вологі, клейкі, пряні. Ковтаю прану. Вдихаю. Видихаю: любов і ніжність.
Солодким поцілунком торкаюсь вуст твоїх,
що соком переповнені кохання
і п'ю твій трунок, ніби вперше.
У верші риба йде: соми і клені, лини і краснопірка.
Життя, мов переписана копірка на нове коло повернула.
Жива душа до пір сих квола, снула:
у животі, у серці грає, шумить.
Я знаю скоро аквавіта поспіє, потече.
Ми будем пити, не п'яніти,
до ранку гомоніти про все і ні про що.
А потім підемо в левади світанок зустрічати
і неодмінно
скупаємось у молоці Ріки.
Це пиво я зварив для тебе.
Попробуй! Смачно?
Ото ж бо і воно!
То ж вип'єм просто:
"Prost!" або "Zum Wohl!"
Магiя -Пиво-
© Copyright: Валентин Лученко, 2016
Свидетельство о публикации №216052801192
Свидетельство о публикации №216052801192
Рецензии