Небесний сполох: блискавка чи зірка?
І знову ніч впадає в забуття.
Скрипить старенька біля хати хвіртка,
І скаржиться на долю та життя.
Покинута хатина... Тут лишився
Яскравий спогад про мої літа.
А час швидкий неначе зупинився,
В минуле мою память поверта.
Послухай тишу: наче кличе мати?..
Та б’є на сполох світанковий дзвін...
Заб’ється серце від гіркої втрати
І морок підступа з усіх сторін...
Небесний сполох
© Copyright: Валентина Комина, 2016
Свидетельство о публикации №216053000661
Свидетельство о публикации №216053000661
Рецензии
