На гребінях зелених хвиль
Солодка піна грушевого цвіту.
Науку пізнання осиль
Вібраціями серця
І кілометром сухожиль.
Стомилась власна суть
Від бутафорій мішури…
На цвіт грушевий не дивись згори.
В нектар жаданного покою,
На мить цвітіння, стань бджолою.
Шляхами взлетів і страждань
Ти не розтратив своє Янь.
Душа блукала чередою поколінь,
Аби життя пізнать крізь моє Інь.
Янь- Инь
© Copyright: Валерия Тайна, 2016
Свидетельство о публикации №216060202159
Свидетельство о публикации №216060202159
Рецензии