Удома
Удома.При мамі і при татові.
- Іванку, може, досить придуруюватися? Вставай!
Так воно й було завжди: мама викривала моє нехитре прикидання, а я не міг збагнути, як це їй вдається. Та в окріп уже летять з легким сплеском пироги-вареники, тож залишатися в ліжку нема сенсу.
_ Доброго ранку!
І примовкаю, немов спіткнувшись об уважний погляд тата, сповиті смутком очі мами.
І відчуваю, як тане за плечима крижаний окраєць життя, що відділяє мене сьогоднішнього від колишнього, - таж я той, що й колись, - легкий, швидкий, дзвінкий, зустрічаю свіжо-росяний день і ніяких клопотів,утрат, ніяких терпких печалей...
Удома.
Але ж як прокинешся - нема ні мами, ні тата, нема і дому.
Чужина...
І тільки пісня бринить десь - у серці чи в пам"яті" І з сиром пироги"
Свидетельство о публикации №216061001922
Привет Вам из Украины!Трогательный рассказ!С уважением!
Ларисса Климен 14.07.2016 20:58 Заявить о нарушении
Иван Зубарь 18.07.2016 10:46 Заявить о нарушении