Коли стрижене стає скошеним,
котик скручується у клубок
і лягає тобі між душею і дихалом.
Ок - ти кажеш собі - спочинемо.
Засинаєш, трансуєш,
в космос летиш стрімголов,
у меди його, запахи, доторки,
в левади, на Плато Наска,
на піщані довжелезні пляжі,
десь в Намібії або Still Bay.
Ой, воли мої, гей, волики!
Пара, сивий з рябим, гей, цоб-цабе.
Та тримайтесь дороги ви,
поки я додивлюся сон!
Он же він, вузелки вив'язує
на тасьмі моїх дивних доль
вивільняє тягар з в'язів,
розпорошує страх, наче пух з тополь
Полем котиться вихор_вихорець,
молоденький такий смерч.
Прокидаюся, озираюся:
котик спить, генератор моїх Тета-хвиль.
Чую запах зернят свіжо-змелених,
кардамону і кави, аромат твого тіла,
його жагу. Я живу тут і нині.
В оцій реальності,
де слова, як і Бог - живі.
Магiя -Сюр-Реал-
© Copyright: Валентин Лученко, 2016
Свидетельство о публикации №216061101410
Свидетельство о публикации №216061101410
Рецензии