Точки вiдлiку ii маршруту

Точки відліку її маршруту, на які вона ненавмисно спиралася, не завжди були їй до вподоби. Вона чудово замітала сліди, лишала кожному окремий образ, котрий розчинявся в пам'яті, тому її ніхто не міг чітко описати. В неї ніколи не було особливих звичок, котрих вона невблаганно дотримувалася, її вподобання залежали від її настрою, такого непостійного, як весняна погода. Зранку, щоб прокинутися, вона, по можливості, приймала контрастний душ, холод посилював її рецептори, тепло її заспокоювало. Каву вона не пила, тому що в житті й так вистачало гіркоти, але обожнювала смачні чаї - котрі захоплювали її різноманітністю смаків, й в кожному вона знаходила свій особливий асоціативний присмак, такий собі особистий альбом спогадів. Кожне місто для неї було як окремий роман, котре миттю заволодівало нею, бурхливо нагороджувало враженнями й швидко відпускало. Така ось суперечлива особа, життя якої складалося з клаптиків, котрі вона зшивала вже за своєю подобою...