Заплету

Наташа Шевченко

І заплету в вінок надію,
І знову дівчиною стану.
І запанує в серці мрія –
Я знов введу його в оману.

Я не хотіла б йому рани,
Я не бажала б серцю муки,
Я б гоїла колишні шрами
І знищила б усі розлуки.

Та як нове кохання стрітить?
Та як мені тебе забути?
Та як закреслить те, що гнітить?
Ні… ще раз випити отрути?

Ні, серце знову не заб’ється.
Ні, не знайти кохання в світі.
Ні, бо завжди й навік псується.
Та я ж плела віночок з квітів…

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Наташа Шевченко

Рецензии

Написать рецензию

І заплету собі у коси
кохання виру почуття

Пливе у спогадах забутих
Вінок із квітів в небуття...

Что-то не нравится мне эта хандра...

С любовью,
Каирсе

Каирсе 16.07.2016 22:47 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Ой, які неперевершені слова!
Проникливо і чарвіно, люба Каісинко :)

О чьей хандре говоришь? Если о моей, то ее нет. Исключительно поэтические выдумки на тему первой! далекой любви и сегодняшних размышлениях о ней )
А еще... я тебе отправляла фото себя, красавишницы, в венке? Наверное, с него и начались поэтмотивы ))
Сейчас сюда запулю фотопортрет )
Спасибо тебе, дорогая подружка!

Наташа Шевченко 16.07.2016 23:15 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Наташа Шевченко