Вона архiтектор життя

Вона – архітектор життя, котрий будує ідеальну спіраль власного оточення, поступово й обережно вкладаючи завитки, якими їй доведеться не один раз збиратися до гори й повертатися вниз. Перший завиток - сім'я, люди, котрі виростили її й перші взяли пензлики та почали малювати на полотні долі, заклавши основу для подальшого розвитку. Другий завиток – рідні, з котрими вона поєднана як духовно так і морально й котрі змалечку теж були поруч. Третій завиток – друзі – ті, хто ніколи не зрадить, допоможе, підтримає та порадить. До яких можна звернутися в будь-який час і вони не відмовлять. Четвертий завиток – оточення, котре лишає свої відбитки на полотні душі і тіла. Й п'ятий завиток – швидкоплинні люди, котрі миготять і рідко коли вже згадаються по іменах.
Ні вона не схиблена на досконалості, вона лише мрійниця й ідеалістка, якій би дуже хотілося, щоб подібна спіраль мала місце в житті кожного. Але ось тільки в наш час подібне зустрічається все рідше. Можливо тому, що ера цинізму, байдужості, заздрощів відштовхує нас один від одного. Ми не цінуємо тих, хто поруч, втрачаємо силу підтримки й боїмося не стільки швидкоплинних знайомих, скільки близьких та рідних людей. Ось що її особливо лякає. Чекаючи від них допомоги і розчарувавшись, несподівано розумієш, що допомагають зовсім сторонні люди, яким начебто мало бути байдуже. Втрачається головний осередок нормального суспільства - сім'я, немає згуртованості. Замість того щоб оберігати, ми ж навпаки намагаємося все зруйнувати.
Тому, головний завиток свого життя – власну сім'ю – вона дуже ніжно й повільно тільки збирається будувати, не допускаючи тріщин, які можуть перетворитися на провалля. Вона ґрунтовно заливає фундамент – основу, на яку особисто буде складати цеглини з розуміння, довіри, турботи, спорідненості та любові. І побудує міцний дім, звідки через роки вилетять її діти, неначе пташки з гнізда, щоб потім знову повернутися вже зі своїми сім'ями.