Ii захоплювало прибирання

Її захоплювало прибирання, котрому вона віддавала всю себе щосуботи. То був непорушний ритуал – очищення, упорядкування хоча б чогось в її житті. До блиску натираючи речі, вона уявляла, наскільки простіше було б ось так прискіпливо, як той пил, стирати невдоволення, образи, поразки, помилки, кожного разу як вони накопичувалися на поверхні її свідомості. Їй хотілося швидко позбавитися зайвого брухту, котрий засмічував мозок і від якого постійно боліла голова. Вона була занадто емоційна, не завжди стримана у виборі, словах та вчинках, за чим потім жалкувала, але було пізно виправляти все те. Вона розуміла – потрібно змінюватися. Становлення її як особистості ще не увійшло до завершальної фази, яку вже не виправиш так просто, неначе провести коректором, замальовуючи огріхи написання. На даному етапі, коли вона ще не обтяжена сімейними зобов'язаннями, простіше віднайти ключі, які відчинять потрібні їй двері й дозволять розширити територію огляду, з котрого вона вже буде чітко формувати своє щасливе життя. Вона це все чудово розуміла, але їй не вистачало рішучості, щоб нарешті самостійно, без усіляких порад, одного ранку купити квиток – той самий ключ. І більше ніколи не прибирати за кимось, лише за собою й своєю сім'єю. Тому вона мовчки взяла пакет з сміттям і зі сльозами на очах вийшла у двір, щоб хоча деякий час побути на самоті.