Козак Корж

Старий та бувалий дід Корж малого джуру
( юнак козаків) повчав:

- Як не старайся козаче
 так чи сяк - а вийде  не так як тобі хочеться!
Життя... це така дурнувата штука!

Як не крути - а не буде по твоєму.

Тому розгоняйся та плигай в життя, як в вогонь.
Хоч припече знизу , а Душу загартуєшь.
Без цього ніяк!

І тоді ти сам зрозумієшь - вирішишь, що ти  є за один?

Сміливість сину -  це така внутрішня Радість що наповнює світлом ...

От чуешь, відчуваєшь  що  тільки отак треба робить -
так і роби!

А потім ... тоді ...  воно так і виходить...
Гарно виходить...
Наче світло в очах засяє.
Отож...
Це і є перемога!
І не має значиння  ворог і скільки їх
Сміливість сину -  це така внутрішня Радість...

....

- А  вже як зустрінеш свою Долю чорноброву -
серце затріпоче - голова обертом,
 розум утече...

Не роздивляйся, не лови гав -
лови свою птицю-молодицю обома руками.
І стискай

Бо Любов - як той вогонь.
Але він палає зсередини.
Пече - пропікає ...
Людина, як хліб дозріває...
Паляниця виходить.
Велика. Духмяна. Вічна


Такий козак, як дуб могутній...
А чуб в нього густий стає та блискучий...
 неначе салом змащений.

Любовна сила  людину докорінно міняє...
Зміцнює, піднімає висвітлює

-  Діду!
Пробач мене.  сказав джура
Ще раз згадай, проясни менні що  то є любовна сила?

....

Не бреши, козаче нікому...
і головне - собі не бреши!Люби що ти роюбишь
Щобти не  робив - люби.
І тоді відчуєшь дотик і  твоя кров-любов  стане святою!
От тому даже тряпки  ганчірки якмим перев!язували характерників
ставали пропарами.


.....



А брехня синку робить людину слабкою та підступною!
Брехня, як та цвіль ... тьху! людина гниє з  середини
... брехня гірша за чорта!  ( і Корж перехрестився)

- Як Богу молишся - не проси, і не ний!
 Чуєшь мене?
Бо молитва то святе! То свято, ане біда!
До неба не ний!
Дід обняв юнака  і той  зацвів... зрозумів.

 ... як забудеш довго  в такий  молитві
 - прийде твій СОН!.

Тоді ясно побачиш Правду і Кривду.....
А після такої молитви осягнеш свій шлях широкий.
Заспокоїться Душа твоя.

Впевненість в людини зростає від чистої Віри!
І тоді такий воїн незворушний..

- Як  скеля ?
Спитав джура
-Як Небо!
 Посміхнувся дід.
Без цього скільки не плигай...
будешь тільки гикать

....

- Кожна людина має свій талант,
а той талант знає  тільки душа, а не вчитель!
Вихователь має ттільки розкрити джуру.


Як пізнаєш талант - аж тоді козак стає щасливим.
 і таким сильним - що його куля не бере і чорт боїться
І вони засміялись...

 - Посміхайся,  як берешся  до роботи
Сказав Корж
 ... до любої роботи,
бо ти її вже зробив!
бо ти на волі..

Такий козак- такий його гарт
  робить козака  непереможним.

...

Так казав старий козак Корж, молодому джурі
а молодий хлопча закривши очі замріяно
відчував... слухав...