1. Мий Свит Емоций

Фото зроблено 22.02.2016р


Мій світ емоцій не розмінна монета, яка перекочується з долоньки у долоньку.

Це початок мого Одкровення про цінність і значимість Світу Емоцій. Зараз мої думки, свідомість посилено обмірковують це моє розуміння. Уважно потім прочитайте, що напишу і постарайтеся не потрапити у полон ловців Світу Емоцій.
А таких у соціумі багато ...


Я повинна розуміти те, що відбувається навколо мене.
Три роки я мігрую у соціумі і на літсайтах. Перший час не могла зрозуміти, чому багатьох авторів турбує, що я мало пишу віршів. Потім зрозуміла і посміхнулася. Настав момент, коли вірші з мене полилися водоспадом сліз, шумом дощу, сонячним вітром. Я тоді помилково подумала, що мені допоміг у цьому один поет. Виявилося це було зовсім ні так. Моя віра у те, що він може це зробити, розбудила у мені сльози моєї душі, сміх моїх розумних думок... Просто мій Світ Емоцій став переливатися усіма кольорами веселки. Він і раніше таким був, але тоді його ніхто не бачив, не чув.

І на світ цієї веселки полетіли самотні і страждають душі поетів- письменників. Котрісь відразу зрозуміли, що це їх єдиний шанс відродити свій світ емоцій. Інші не зрозуміли, але усе одно приходили. Навіщо? А перевірити плітки про мене. Хтось відразу, обпаливши свої думки, йшов з мого шляху. Були дурні, що намагалися шантажувати і лякати статтями по нібито якийсь мій плагіат. Круто було читати ті дурниці, що вони складали про мене. Я запускала їх розмови у соціум. Реклама двигун прогресу? Я теж так розсудила і стала використовувати будь-яку можливість для реклами своїх віршів і прози. Це плід моїх думок, світ моєї душі.

З одним розумників два роки вела незримий бій притирання світів. Він? Не захотів прийняти мої умови і довелося порвати нитки наше незримого зв*язку. Шкода про це? Ні в якому разі. Усе що не робиться у моєму житті, приносить потрібні плоди для мене. Вони не бувають поганими.

Тільки закінчилася епопея з тим поетом, як на моєму шляху став другий. Ну цього я хоч розглянути змогла і навіть почути співаючий голос. Зовнішність? Начебто красень. Чому начебто? Так фото і відео були з минулого. Як у нього усе йде зараз не зрозуміло. Але до мене за допомогою летять не просто самотні душі, а поранені. Ось тільки вони просити і платити за це не вміють, і навіть не хочуть. Мало того, що хочуть отримати допомогу і не просто допомогу, а нерозділене кохання. Ось це взагалі свинство! Хочуть моєї душевної любові, щоб світ моїх емоцій відродив їх, а самі у замін нічого дати і не можуть...

Їм неприємно, що не можу просто скоритися? А з якого дива мені це робити? Хто вони такі, щоб жінка-веселка стала їх? Адже їм потрібен Світ її Емоцій, а не повелитель цього світу!

Я за два роки життя у середині себе відчула усі казки світу... Аленька Квітка ... Адже це казка про душу хлопця, який колись образив жінку, що посміла його полюбити, але була старою для нього.

Коник-Горбоконик... Там були три чана з різними рідинами. Я усе це відчула ... у сльозах від болю засипала. Тільки сон рятував і рятує.

Перо Жар-Птиці хотіли зловити негідні люди... тільки це усе було чарівно і правильно у казках, а от у реальному житті мені мало хто у цьому допоміг, усе довелося і доводиться пізнавати самої. Зате багато поетів вважають, що їм перепаде у Листоноши по її доброті душевній. Це не обломиться! Любити немає бажаючих? І не невидимою любов*ю, а реальною! Невидимою кохайте інших, які вам допомогти не можуть. А мене подібної фігньою обманювати не потрібно!

А то обдурити, обікрасти на почуття норовлять та ображаються, коли розкриваю їх таємні наміри. Один такий поет у листуванні висловився, що отримає те, що хоче. Я тоді ще здивувалася його словами. Відразу зрозуміла, що це щось повинна Я дати. Побудувала наша розмова так, щоб зрозуміти, а що це таке. Зрозуміти не змогла і зажадала від поета заблокувати мою сторінку у Моєму Світі або я буду засипати його сторінку і пошту своїми листами і дізнаюся таким засібом про нього дуже багато таємного... маю таку здатність... заблокував. Три місяці жила у своєму раю емоцій, поки моїм емоцій ні стало нудно. Вирішили вони допомогти мені з*ясувати правду про цього поета. Ось уже більше двох місяців це робимо.

А усе просто... цей поет у своїй тиші і темряві сплів гамак, на якому лежить на самоті і не знає тепер, як вийти з цього стану. Хоче повернути свій світ емоцій, але любити рятівницю немає сил? Ну і навіщо мені витрачати сили на такого ледаря? Нехай і далі лежить у своїй тиші, у своєму гамаку... типу павука і плете свої емоції з тими, хто точно так спить у гамаку...

 
продовження у http://www.proza.ru/2016/07/19/1384


26.06.2016