Кава на шпацер

                ***

Спочатку не було.. Зачекайте! Кого? Мене.. Небуття.. А потiм я став паперовим лiтаком.. Бачив величезну кам'яну бджолу.. Двоповерхову, але там, де ближче до голови - навіть чотириповерхову! Жовті та чорні смужки - вулиці.. Бджола тремтить: навіщо дзижчати? Ні, це шахова дошка.. Фігури.. Одна, інша.. Лiплення, рiзьблення.. Серпанок натхненний.. Зненацька.. Може, це бджола, а її забарвлення - як у шахівниці? Квадрат – площа.. Бджола тремтить: нi, тоді людям дуже погано.. Скажи ще, що вулиці - ніби малюнок шкіри жирафа.. Краще розповісти, що тут - діброва.. Гілки - вулиці, храми - стовбури.. Повітря наче соняшникова олія.. Якщо сонце.. Але ніч цілодобово.. Пiт пройняв мiсце – дощ.. Піт - дощ - кров Ісуса? Маячна iдея.. Тiльки цей простiр – наповнений вiрою.. На кожній зупинці трамвая - релігія.. Абетка надприродного видавництва.. вiдомий першодрукар.. вiн він знищить тавро ганьби.. Отже можливо не заподiяти собi смерть.. і йому, який є заборонений сад..  той, що належить майстру.. Пане, скільки коштує лялька у вишиванці? Льодяник? Кава на шпацер? Не хочу! Краще злива! Зозуля кує.. а, це дзиґар.. або дзвіниця.. далеко.. люди зовні - забобони, зсередини - уявні.. один дідусь вже кілька віків - справжнiй.. У всякому разi вiн так затверджує.. I що менi заперечити?