Їх було двоє. Вони стояли на краю скелі і обидвоє дивились вниз. Вони знали, що мають стрибнути але боялись. Боялись не смерті, а того, що вона несе. Вони боялись розтатись. Вони кохали один одного. Так що привело їх на цю скелю, на цей вибір. Життя. Воно було дуже жорстоким для них. Вони були такі ж як і інші. Мали дві руки, дві ноги. Дихали так як всі, жили як всі. Так чого ж вони не можуть бути разом. Відповідь проста: вони не такі як усі.
Вони в останє дивляться в очі один одному і роблять крок в безодню. Один крок вперед і все.
Через тиждень у місцевій газеті вийшов невеличкий некролог, проте, що на дні однієї скелі було знайдено тіла двох дівчат, які тримались за руки. Їх не прийняло суспільство, але вони не могли жити один без одного. Вони зробили свій вибір.
Виб р
© Copyright: Иван Белий, 2016
Свидетельство о публикации №216080201302
Свидетельство о публикации №216080201302
Рецензии