Пустеля без лабiринтiв

                «Прориті часом лабіринти –
                Зникли.
                Пустеля – лишилась.»
                (Федеріко Ґарсія Лорка)

Тільки пустеля.
Ось все що лишається
Вам в подарунок від долі.
У спадок. У дар.
Така дідизна одвічна:
Пустеля. Од краю до краю.
Од зубатого місяця
До сонця черствого й жорстокого.
Тільки пустеля.
Замість води в клепсидру
Насипайте пісок
(Хай тече-струменить
А не капає воском прозорим),
Замість пшениці в мішки
Насипайте піску
(Бо треба така: для арени,
Для колізеїв, для гладіаторів,
Левів, тиранів, патриціїв,
І навіть плебеїв: «Хліба й видовищ!»)
Тільки пустеля.
Нема лабіринтів. Все просто.
Бреди – від зорі до зорі навпростець,
Від води до води: якої не вистачить
Навіть на келих
Сухого колодязя,
Не те що верблюду
(Якого ти взяв для зразка
Довести, що ти – то не він,
Бо ти – бедуїн,
Майстер наметів,
І просто пустельник).
Замість квітки візьми
Гілку сухої колючки
І подаруй музі блідій мовчазній,
Що з шерсті овець і верблюдів
Плете тобі килим.
Чи саван…


Рецензии
Дуже сильний твір. Я не вельми знайомий з практикою суфізму, але мені здається це написано в суфійському ключі

Валентин Лученко   16.09.2016 13:58     Заявить о нарушении
Дякую, друже, за відгук! Суфізма - надзвичайно цікава філософська течія. Я теж колись - у 90-ті дуже цікавився суфізмом... Можливо, тут є відгомін саме тих мох захоплень. Написалось якось спонтанно і несподівано...

Артур Грей Эсквайр   16.09.2016 14:15   Заявить о нарушении