Лист 1. Вступ

   Привіт: Евелінко, Аркаша, Тарас.

   Напевне, ви дуже здивуєтеся тому, що я вирішила публікувати свої листи до вас тут, публічно: у місці, де може прочитати будь-хто. Але поки що у мене немає іншого виходу, окрім як зробити саме так. Тому я писатиму, за натхненням, і публікуватиму. Їх читатимуть спершу сторонні люди, потім ви, а потім, можливо, і ваші діти, коли підростуть, а мене самої, мабуть, на той час уже не буде. Потім читатимуть ваші онуки..., якщо цей сайт до того часу існуватиме. Адже, наприклад, був колись на світі сайт bestpeopleofrussia.ru. Точніше, зовсім недавно ще був, і там була моя сторінка, де за мене віддавали голоси ті люди, яким подобалася моя творчість. Там було багато сторінок відомих людей... І кожен день за них голосували. Щоправда, принаймні останні три роки адміністрації сайту ніби не було: сайт працював автономно, за ним, схоже, ніхто не приглядав. Але люди усе одно приходили, і голосували, писали відгуки... А нещодавно мені написав хтось із читачів, що не може проголосувати за мене, бо голосування закінчилося. Я спершу його не зрозуміла, і пішла на той сайт, щоби поглянути, як там. І була дуже здивована, коли побачила повідомлення про те, що сайт більше не існує. Можливо, колись така ж сама доля спіткає і мою улюблену Прозу.ру. Але надіюся, що до того часу ви встигнете скопіювати собі на комп'ютери мої записи, і збережете собі, щоби час від часу перечитувати у якусь хвилину, та надихатися. Адже я люблю вас. Хоч і кожного по-різному. Бо ви для мене не однакові, ні. Якби ви були усі однакові, то і любила би я вас однаково. Але ви різні, тому і люблю різно. А значить - і листи будуть кожному окремо.

15.09.2016, 14:37