Ефект метелика

   Реальними дияволами в нашому величезному світі-є лише ті, які знаходяться у нас в серці. Боротися з ними варто кожну мить свого життя.
                Махатма Ганді
                ***
 
  Можна запитувати без кінця чому Валері так обожнює осінь.
Вона рахує, що саме в цю загадкову пору прокидається все, що так міцно спить, невисловлені думки,несказані почуття, емоції, які неможливо не передати.

 Час змін.

  Так все було чудово...
 Улюблена кав'ярня над озером, міцна солодка кава, улюблене пальто, в якому було так затишно.

 Начебто все добре, але ...
 
 На душі настільки погано ще не було напевно. Ніколи не знала, що може бути настільки боляче від слів. В голові уже як декілька днів, неначе пластинку крутило одну й ту саму пісню. Осінній прохолодний вечір, друзі, він та вона.

 Один вечір і все. Так можна описати все, що тоді відбувалось. Навколо Валері сиділи закохані пари, ставало все гірше і болючіше.
 Читати в дитинстві казку про те, як людина перетворюється в звіра це одне, а спостерігати як це стається з твоєю близькою людиною зовсім інше.
 Очі з яких кожних декілька секунд осипаються іскри, образливі слова і чітка фраза:
- "Ти мене зовсім не знаєш, ти взагалі нічого не знаєш, не розумієш, поводиш себе як останнє стерво, просто сядь і заспокойся".
 Валері колись сказала:
-"Якщо це повториться ще раз, якщо ти знову мене так образиш - все дуже зміниться".
 Ніколи не зважав на її слова, казав завжди, що це чергова істерика і все знову буде добре. Як завжди вибачиться і як завжди ніколи не оправдовуючись буде слухати все, що їй не подобається і посміхатись.

Вибачити легко, легко знову посміхнутись і йти налагоджувати стосунки, важко жити і знати, що рано чи пізно це повториться.
 Страшно коли в тобі щось розривається, перемикається.
 Вона знову закурила, знаючи, що пообіцяла не курити, пообіцяла йому. А яка взагалі різниця що йому не подобається, його хвилює хіба що не подобається тобі?

 Кожен рух, кожен подих несе за собою низку наслідків, що призводить до непоправного результату.
 
 Хмм...

 Валері кусала свої нігті, згадуючи фразу, яку не могла ніяк згадати.
 
 - "Точно, ефект метелика!" - вскрикнула вона і трішечки розлила на себе каву і розсміялася сама до себе.
 Теорія, про те, що люди здатні змінюватись розвалювалася на очах, але ж не може бути аж настільки все погано?