Bтixa

                Втіха


Бува, такий нестерпний
Один день за другим іде.
Болячка незрима вчепиться
І душу твою шкребе.

Не хочеться посміхатись,
Десь ділась жіноча сила,
Не йдуть пісні до хати,
І не підйомні крила.

Така вона – меланхолія
У серпні, чи листопаді…
Як себе витягнуть з колії?
Життя не іде в розладі.

Скажу тобі, рідна душе,
Та ти й сама це знаєш,
Втіха – це погляд дружній,
І ще, коли розмовляєш

Та відчуваєш обійми,
Можливо, дуже далекі.
Друзі втішають крильми,
Такими, що мають лелеки:

Сильними і великими.
І болячці тій грець.
З ліками, най далекими,
Депресії бУде кінець.



____
Фото из инета


Рецензии
"Друзі втішають крильми,
Такими, що мають лелеки..." - крила цього птаха символiчнi, та гiднi поэтичного образу, що так вдало Ви вплели в Вашi вiршi...

Вик Михай   05.01.2019 20:06     Заявить о нарушении
Дуже дякую, Вік...торе )
Маю надію, що вгадала з ім'ям.
Такі приємні слова. Вклоняюся )

Наташа Шевченко   05.01.2019 20:18   Заявить о нарушении
Слухайте, Ви розумієтеся українською, то ж благаю, зайдіть в іще один твір "Очі, вуста, дотик". Мені вкрай важливо, щоб його читали. Рецензія не обов'язкова.
А я завтра забіжу ще до Вас.

Наташа Шевченко   05.01.2019 20:24   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.