З минулого

Ти снилася мені. Такі медові коси,
І гордий вигин губ, і очі осяйні...
Потроху образ цей у далечінь відносить
Нестримний років плин. Приснилась ти мені.
Здавалося - була усього світу варта!
Лише б на погляд мій очей не відвела...
Чи доля склалась так, чи може впала карта, -
Що ти в моїм житті, уже тепер - була!
Я жив собі, як міг. Хотів усе забути.
(В калейдоскоп років вплітались ночі й дні)
Не бачити щодня, і голосу не чути,
Але із року в рік, - ти снилася мені...



Свидание с прошлым

Ты снилась нынче мне - и цвета меда косы,
И гордый губ изгиб, и очи - две звезды!
Знакомый образ твой туманом вдаль уносит,
как прошлое мое, течением воды.
Когда-то мне весь мир собою заменила.
Все ждал я, чтоб в ответ надежду подала.
Но видно путь такой судьба определила -
Ни нынче, ни тогда, - моей ты не была!
Я дальше жил, как мог, - забыть тебя старался.
В калейдоскопе дней мелькала жизнь моя...
Но сколько бы стереть былое не пытался -
Сегодня вновь во сне увидел я тебя!