Читаю згорнуті дбайливо
Паперу білого листки.
На них нанизано квапливо
нервові літери-рядки.
Мені ти пишеш, що любила,
Та стріла іншого - Пробач!
Від слів отих - душа боліла,
І серце краялось, хоч плач!
Роки летять дзвінкоголосі,
Та годі спокій віднайти...
Прошу, скажи, чому ще й досі
Мені болять твої листи?
Письма
В руках я бережно сжимаю
Бумаги белые листы.
И почерк нервный разбираю,
Каким давно писала ты.
- Увы, другого полюбила,
Ведь так случается - Прости!
От слов таких душа щемила,
Рвалась от боли на куски.
Проходят годы вереницей,
Но мне покоя не сулят.
Ты часто мне ночами снишься,
И письма до сих пор болят!
Листи Письма
© Copyright: Ирина Булахова, 2016
Свидетельство о публикации №216102800738
Свидетельство о публикации №216102800738
Рецензии