Літа метелик зранку на осонні.
Тріпоче крильцями угору – вниз,
Такий яскравий, тихий і спокійний,
Неначе лагідний липневий бриз.
Мерехкотить барвисто він в польоті,
Нагадуючи, сонце,квіти і траву.
Та осінь, осінь вже надворі
Й тоненьке павутиння на яву…..
Останній розчерк сонечка на небі,
Останній подих спеки під обід,
Метелик ще кружляє в небі
І жовтолист спадає на поріг
Метелик
© Copyright: Бондаренко Дарина, 2016
Свидетельство о публикации №216103002299
Свидетельство о публикации №216103002299
Рецензии