***

ніколи не завертай мене додому
лише коли я надиктовую я справжня
копія копії насміхання зі самого себе
пожовкла кластеризація надбуття
а потім пошепки я танцюю скверну
перемішую свої не надто справжні спогадання
не справжні але тугодумні
бо я альцгеймера коханка
я невимовно молода

хтось плаче
так бо краще знати
що ти живий
плюнь їм у вічі


Рецензии