Ой, почему, калина милая, наклонилась?

Ой, чому, калино мила,
     похилилася,
під снігом важким
     зажурилася?
Зажурилась рясна,
     бо прийшла зима,
та ж іще листопад,
     снігу не пора.

Не пора сніжити
     зранку й уночі,
укривати рясно
     поля і сади,
ковдру препухнасту
     запасла зима,
а чому так рано
     вкрилася земля?

Чекати морозів,
     або ще снігів,
іще не чекала
     калинонька снів,
а тут завірюха
     летіла сама
і снігу по вуха
     на листя мела.

Не журись, калино,
     що сніги зігнуть,
і повис на тобі
     снігу повний куль,
скоро вітер звіє
     і сніг упаде,
ягідок червоних
     краса прибуде.

Прилетять до тебе
     з лісу снігурі,
пригощатись стануть:
     ягідки смачні
і сніжок потрусять
     із гілок униз,
ягідка упаде,
     червона злетить.

Будеш ти стояти,
     чекати весни,
поки заметілі
     подарують сни,
спатиме під снігом
     сад весь і лісок,
а тебе до весноньки
     засипав сніжок.

13.11.2016.
Світлина автора.