Я бачила твій сміх, я бачила і сльози,
Між нами час, між нами йдуть осінні грози,
А за вікном – байдуже небо,
І важко вбити у собі це щось до тебе.
Ми надто схожі, надто вільні, щоб спинитись,
Ми часто думаєм про те, як нам змиритись
І з тим, що хтось є вище і нами керує,
Але ж ти бачиш, що між нами щось існує...
На в дстан
© Copyright: Екатерина Любимова Рыжик, 2016
Свидетельство о публикации №216112702185
Свидетельство о публикации №216112702185
Рецензии