Лілеї
Люба моя! Як мені розказати
Те, що ховаю за вічним мовчанням.
Слово із словом в намисто знизати,
Щоби освідчитись в справжнім коханні.
Ти б милувалася дивним намистом,
В річку гляділася б нескінченно.
Я би твій погляд ловив променистий,
Участь від тебе сприймав би смиренно.
Люба моя, як мені обійняти
Стан твій тонкий, як в дівчат і буває.
Я би волів все життя цілувати
Ніжки твої, та от долі не маю.
Поряд з тобою. Кохати ж на відстань,
Бачити як розквітаєш весною,
Як тебе сонечко бавить іскристо,
Тільки не мати надії хмільної…
Хто так попав злої долі в немилість?
Може ручайний потік під обривом?
Чи може той, хто забув про можливість:
Щире кохання вінчається дивом.
_____
Лілея – водяна квітка, а може наяда – одна з доньок річкового бога.
Лiлеi
© Copyright: Наташа Шевченко, 2016
Свидетельство о публикации №216120102143
Свидетельство о публикации №216120102143
Рецензии
Интересно, но я совсем недавно читал ироничный стих на украинском "Гоп- стоп. Ми підійшли із ТЦК". Понравился больше.
Ардалион Куц 08.02.2024 23:41 • Заявить о нарушении
Ардалион Куц 08.02.2024 23:41 • Заявить о нарушении
Одному нравится арбуз, а другому - свиной хрящик.
Наташа Шевченко 09.02.2024 11:58 Заявить о нарушении
Наташа Шевченко 09.02.2024 11:58 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.