Злива

Як же раптом зчорніло небо,
Може ліхтарик вімкнути треба.
Хмари неначе оскаженіли
Злими малюнками простір вкрили.

Воду з відра почали зливати,
Навіть мене забули спитати.
Це розверзлася сльота небесна
Стільки чекала, що стало їй тісно

Утворились веселі струмочки
Ніби то річки великої дочки
Босоніж у цій теплій водиці
Такій дивній дощевій криниці

Злива не тільки бува водою
Мрії, що сповнені були тобою
Це нерозділине моє кохання
Вже без надії та сподівання

І на війні теж буває злива
Замість води металеві дива
Кулі трасуючі жовті, зелені -
Різного кольору смертію повні

І земля під суцільним шаром
Металевої зливи товаром
Та уламки створили тороси
Там вже не ступлять ніженьки босі


Рецензии
Приємно зустріти на Прозі.ру україномовну українку...

Але ж, на цій сторінці стільки суму і сірих сутінків, що тут і мухи подохнуть, від цього сумного чаду...

Оце думаю, що я можу сказати Авторці у відповідь на усе її ниття. Чи сісти поруч, та теж понити за компанію? А потім, наковтавшись усього цього суму, немов отрути, впасти та подохнути, разом з сірими мухами...

Та ні, я краще поживу.

Братислав Либертус Прозаик   29.12.2016 13:49     Заявить о нарушении
Ви вважаєте, що Війна в Україні не суттєве явище. Це не тільки біль, це спонівічене життя усіх українців, бо вона стосується кожного.
Вас хтось кликав читати? Ви добре знаєте, хто і про що пише. Тут пишуть про те, що болить. Україна болить всім нам.

Нелли-Киев   29.12.2016 16:32   Заявить о нарушении
Ваше ниття почалося задовго до війни в Україні... Пані адекватна? На цій сторінці ниття було від самого початку створення сторінки, і продовжується досі.

Прощавайте.

Братислав Либертус Прозаик   29.12.2016 16:44   Заявить о нарушении
Насмішилию За це дійсно дякую. Особливо оце пафосне - прощавайте, ніби щось втрачається у житті. Бувайие здорові.

Нелли-Киев   29.12.2016 16:52   Заявить о нарушении