Злива
Може ліхтарик вімкнути треба.
Хмари неначе оскаженіли
Злими малюнками простір вкрили.
Воду з відра почали зливати,
Навіть мене забули спитати.
Це розверзлася сльота небесна
Стільки чекала, що стало їй тісно
Утворились веселі струмочки
Ніби то річки великої дочки
Босоніж у цій теплій водиці
Такій дивній дощевій криниці
Злива не тільки бува водою
Мрії, що сповнені були тобою
Це нерозділине моє кохання
Вже без надії та сподівання
І на війні теж буває злива
Замість води металеві дива
Кулі трасуючі жовті, зелені -
Різного кольору смертію повні
І земля під суцільним шаром
Металевої зливи товаром
Та уламки створили тороси
Там вже не ступлять ніженьки босі
Свидетельство о публикации №216120802381
Але ж, на цій сторінці стільки суму і сірих сутінків, що тут і мухи подохнуть, від цього сумного чаду...
Оце думаю, що я можу сказати Авторці у відповідь на усе її ниття. Чи сісти поруч, та теж понити за компанію? А потім, наковтавшись усього цього суму, немов отрути, впасти та подохнути, разом з сірими мухами...
Та ні, я краще поживу.
Братислав Либертус Прозаик 29.12.2016 13:49 Заявить о нарушении
Вас хтось кликав читати? Ви добре знаєте, хто і про що пише. Тут пишуть про те, що болить. Україна болить всім нам.
Нелли-Киев 29.12.2016 16:32 Заявить о нарушении
Прощавайте.
Братислав Либертус Прозаик 29.12.2016 16:44 Заявить о нарушении
Нелли-Киев 29.12.2016 16:52 Заявить о нарушении