Ти називав її луною
І дарував квіти з переходу.
Чарівна квітка, яку ти не зірвав,
Вона іншому подарувала.
Твоїм сліпим коханням вона стала.
Її тіло зводило тебе з розуму.
Але ти став зомбі,
І не смів йти проти господині.
Ти гроші кидав заради неї,
Але не здивував своїм креативом.
Вона щаслива, а ти
Залишився з болем наодинці.
І що тебе дивує, хлопчик?
Вона продала би тебе за 30 монет.
Пробач, але я була права.
Вона не шукала кохання.
Я не зроблю відкриття
Якщо скажу: вона ціник.
Вона має мету
І вона не пов'язана з тобою.
Вона холодна як луна
І помре самотньою серед золота.
Але з усмішкою на вустах,
А тебе шукає забуття.
Пробач її, пробач мене,
Але вона ладна продати країну
За нещасливі 30 монет.
Вона не закохується.
Вона продала би тебе
© Copyright: Олеся Олексюк, 2016
Свидетельство о публикации №216120800063
Свидетельство о публикации №216120800063
Рецензии
