Улиточка укр

            Слимачок

    Жив собі малесенький…, ні не хлопчик, слимачок.
Звичайний, здавалось би… Мав хатку, що носив на спині, і страшенно слизький був.., -- слимак все ж!
Харчувався тим же, що й інші слимаки: продуктами в основному зеленими, бо зелений колір корисний для очей, і очі слимаків теж «це діло» люблять!
Інколи можливо поїдав і слабших мешканців Затишної Місцини.., а все ж казка не про це.
   Слимачок наш, мав досить цікаву схильність: коли чув голоси, чи особисто бачив привабливих молоденьких дівчат, ТО  ТАК  І  ГОРІВ БАЖАННЯМ: обіймати їх та цілувати… Так хотілось..!!!
Дівчатка, звичайно, нічого про ці бажання не знали, та й ніколи б їх не зрозуміли..! І навіть у руки «слизького кавалера» ніхто брати не хотів…
Тож один тільки вихід лишався у малого, -- у теплу літню пору,  залізти котрійсь із дівчаток у ненадовго зняті тапочки, чи сандалі.., і сидіти там, ризикуючи бути роздушеним…
Зате, яке задоволення – посидіти у теплому взутті, -- тобто у місці, де щойно були красиві дівочі ніжки...! Так цю радість наш «кавалер» не проміняв би ні на що..!!!
Він цілував і обіймав це «тепле місце»…
І довший час йому щастило: дівчинка, збираючись одягати взуття, помічала гостя і витягувала його..,  на жаль для малого, -- не рукою, а відламаною гілочкою, чи серветкою.
«О, як шкода..!», -- думав слимак: «Що вона, взяла мене не рукою, я би всю її обцілував!!!», -- мріяв він і продовжував: «Краще б наступила ногою..! Хай загину, але в якому задоволенні, в якому екстазі..!»

Якось, ця  БЛАЖЕННА  СМЕРТЬ, все-таки відбулася…


    І ось Творець, чуючи мрії-молитви слимака, вирішив дати йому шанс…

Слимачок народився людиною, -- хлопчиком, хоча і у мусульманському світі. І звався тепер Алі.
Жвавий був хлопець. Дуже полюбляв зелені салати та постійно терся серед дівчаток… Малий хотів їх обіймати і цілувати..!, за що був жорстко караний…
Отже, мрії слимачка, ніяк не збувалися…
    Одружили Алі зі старшою жінкою: товстою і вусатою; котра, крім того, розмовляла майже басом!, але мала добрі гроші, а батьки Алі жили у злиднях…
Хлопець теж хотів мати гроші, щоб купувати за них «любощі»  у дівчат..!, тому дозволив статись цьому шлюбу.
Але за тим, так перелякався власної дружини, що тяжко захворів і невдовзі помер.


  Слимак «переходив у просторі» і ось.., -- Мишко.
Помітний хлопчина, лише очі мав дуже вже лупаті і дівчаткам не подобався.
Виріс Мишко, засумував і запив… Тут і почалося: товариші, товаришки… Обійми, поцілунки.., -- багато слини!
Нарешті  СЛИМАЧОК  ЗНАЙШОВ  СВОЄ  ЩАСТЯ…
Та чи доречне воно?

Думка:
Не служи своїм бажанням і будеш у безпеці…

Біла Троянда
25.11.2016.


Рецензии