Закохан в Карпати

НАТ. ОФІС РЕДАКЦІЇ. КАБІНЕТ ЛЬВОВИЧА. ДЕНЬ

Кабінет по середині якого стоїть довгий Т-образний стіл. За столом сидить ЕДУАРД ЛЬВОВИЧ (55 років) вдягнутий зі смаком, але одяг злегка пожмаканий, а галстук зав'язаний кривувато. Навпроти нього сидить ОЛЬГА (40 років) владна осанка, стильна зачіска, бездоганний загар, гарний макіяж, дорогий одяг. Львович і Ольга дивляться на екран великої плазми на якій видно трьох похмурих чоловіків в ділових костюмах за великим офісним столом. В кутку зображення на екрані надпис «Рада директорів Newlife». Один із чоловіків звертається до Львовича.

ДИРЕКТОР-1
Едуард Львович, як що ця стаття не сподобається нашим клієнтам з Line Travels…

ДИРЕКТОР-2
Тоді ми втратимо крупного клієнта…

ДИРЕКТОР-3
І головного редактора.

ДИРЕКТОРИ
(усі разом, погрозливо)
Ви розумієте натяк, Едуард Львович?

ЛЬВОВИЧ
(схвильовано, засмучено)
Звичайно розумію, пане директори!

ДИРЕКТОР-3
Чекаємо від вас статтю через десять днів.

Чоловіки на плазмі зникають. Львович витирає хустинкою спітнілий лоб і засмучено дивиться на Ольгу. Ольга підхоплюється, наливає з глечик води і подає Львовичу. Львович випиває до дна.

ЛЬВОВИЧ
Ви все чули, Ольга Степанівна.

Ольга схвильовано дивиться на Львовича і киває головою.

ЛЬВОВИЧ
Цю статтю треба доручити нашому найкращому журналісту.

ОЛЬГА
(самовіддано, але стримано)
Едуард Львович, я виберу кращого із кращих!

Львович рукою вказує Ользі, що вона вільна. Ольга швидко виходить з кабінету. Львович засмучено дивиться їй у слід, а потім переводить погляд на фотографію жінки в рамочці на столі і поправляє обручку на безіменному пальці правої руки.

ТИТР:

Назва фільму - ЗАКОХАНІ У ГОРИ

НАТ. АЕРОПОРТ. ЗЛІТНА СМУГА. РАНОК

Із літака виходять пасажири і спускаються по трапу. Серед них йде невдоволений МАКС (30-35 років). Стильно і дорого вдягнений, на плечі висить невеличка, брендова сумочка. Біля трапу стоять ввічливо усміхнені стюарт і стюардеса.

СТЮАРДЕСА
(усміхається до Макса)
Сподіваюсь вам сподобалось… .

МАКС
(невдоволено перебиває)
Ні! Нам не сподобалась!

Стюардеса розгублено всміхається. Стюард видавлює із себе ввічливу посмішку. Невдоволений Макс йде до аеробуса.

НІКА
(голос за кадром)
Максим Сергійович Король. Журналіст із Newlife. Отримав Пулітцерівську премію за досягнення в журналістиці… .

ІНТ. САЛОН АВТОМОБІЛЯ НІКИ. ДЕНЬ

В машині сидить НІКА (30 років, вдягнена в мілітарі). Ніка великим мисливським ножом нарізає яблуко маленькими шматочками і їсть. На її колінах лежить папка із досьє до якого прикріплене фото Макса.

НІКА
Спеціалізація - обзори елітних курортів. За останні три роки своїми критичними замітками знищив одного туристичного оператора і дві мережі готелів… .
(здивовано)
Дивно, а чому ж вирішив писати про зелений туризм?…

ІНТ. АЕРОПОРТ. ТРАНСПОРТЕРНА СТРІЧКА. ДЕНЬ

До транспортерної стрічки на якій катається купа чемоданів і валіз підходять люди і забирають свої речі. Макс тримає рукою чемодан і безрезультатно намагається стягнути великий туристичний рюкзак, що лежить на цьому чемодані. До Макса підходить тендітна дівчина в вдягнена по похідному і всміхається до Маса. Макс кидає погляд на її руки і всміхається дівчині. Раптом рюкзак, який лежить на чемодані злітає у повітря. Макс озирається і бачить біля себе кремезного хлопця з великим рюкзаком за плечима. Хлопець однією рукою тримає в руці рюкзак і обійнявши дівчину йде з нею до компанії хлопців і дівчат в яких за плечима теж великі рюкзаки. Макс проводжає дівчину засмученим поглядом. Дівчина озирається на Макса і всміхається. Макс всміхається дівчині і махає рукою. Хлопець теж озирається на Макса. Макс миттєво відводить погляд на літню жінку і махає їй рукою. Літня жінка показує Максу фак. Дівчина сміється і відвертається. Макс невдоволено кривиться і витирає вологими серветками ручку чемодану.

НІКА
(ГЗК)
Максим Сергійович закінчив інститут журналістики на золоту медаль. Захистив докторську ступінь з психології. Вільно володіє сім'ю мовами включаючи хінді. Захоплюється грою в гольф… . Не одружений, дітей немає… . Улюбленець дівчат, але принципово не зустрічається із заміжніми і розведеними.  За характером холерик, слухає джаз, оперу. Цинічний кар'єрист, азартний гравець, небезпечний інтриган.

ІНТ. САЛОН АВТОМОБІЛЯ НІКИ. ДЕНЬ
НІКА
Вдягається у Brioni, Billionaire Italian Couture. Віддає перевагу європейській кухні, улюблене вино Rosso del Conte… Улюблена фраза - «Бути першими хочуть всі, але чи дозволять цього перші?».

Ніка надрізає шматок від яблука і дивиться на хробака, який виповзає із дірки у яблуку.

НІКА
Ну, що ж, ласкаво просимо в Карпати.

Ніка дивиться на хробака і кусає яблуко разом із хробаком і жує.

НАТ. АЕРОПОРТ. ДЕНЬ

По аеропорту йде невдоволений Макс і котить за собою чемодан. В нього дзвонить телефон. Макс дивиться на екран і бачить ім’я контакту підписане, як - «Не відповідай!». Макс невдоволено кривиться і натискає кнопку виклику. На екрані з'являється Ольга.

МАКС
(Обурено)
Ольга Степанна за що?!

ІНТ. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

В кабінеті з гарним ремонтом, обставленим дорого, але без смаку висять на самому видному місці кілька грамот в дорогих рамках, якими нагороджено Ольгу Степанівну Куницю за: кращого робітника місяця, кварталу, року, тижня. Всюди стоять сувеніри з різних країн. На столі біля монітора стоїть фотографія, на якій зображена Ольга із котом на руках, а на її плечі рука чоловіка, який судячи з усього залишився на другій частині порваної фотографії. За столом в кабінеті сидить Ольга і дивиться на велику плазму, на екрані якої видно обуреного Макса.

ОЛЬГА
(Підкреслено ввічливо)
Не за що, а навіщо. Корпорація «Line Travels», замовила нам пробну статтю про їх новий туристичний маршрут, «10 Карпатських перлин». Від цієї статті, на яку в тебе залишилось дев'ять днів залежить, чи стане корпорація «Line Travels» нашими клієнтами, чи ні.

НАТ. ВИХІД ІЗ АЕРОПОРТУ. ДЕНЬ

Макс виходить з аеропорту і розмовляє з Ольгою по відео зв’язку.

МАКС
(роздратовано перебиває)
Я не про статтю питаю! Чому в цю екологічну клоаку послали саме мене?!

ОЛЬГА
(розгублено, винувато)
Максим Сергійович, ну якось так вже вийшло, що ви працюєте в нашій компанії журналістом…

МАКС
(роздратовано перебиває)
Ольга не зли мене! Хіба я спеціалізуюсь на відпочинку для невдах?!

ІНТ. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

Ольга сердито дивиться на Макса.

ОЛЬГА
(сердито)
Максік заспокойся! Вчора прийшов наказ про твоє термінове відрядження. Чому саме тобі дали це завдання я не знаю.
(ревниво)
А може тому, що ти приставав до секретарки Львовича?

МАКС
(Здивовано)
До Лідочки?! Яка дурня! Я просто прокачував свій статус альфа самця. Всі знають, що я заміжніми і розведеними принципово не цікавлюсь.

Ольга нервово поправляє свою обручку на лівій руці і кидає невдоволений погляд на своє порване фото.

ОЛЬГА
(роздратовано)
Так, знають!
(Сухо, холодно)
До речі, щоб тобі було легше збирати матеріал, ми найняли… .

Ольга риється в документах і знаходить документ на якому написана інформація.

ОЛЬГА
Місцевого краєзнавця Вероніку Андріївну. Вона тебе зустріне і всюди поводить.

НАТ. ВУЛИЦЯ. ВИХІД ІЗ АЕРОПОРТУ. ДЕНЬ

Макс стоїть перед входом в аеропорт і розмовляє по телефону.

МАКС
(невдоволено)
Чарівно, іще й якусь тітку приставили! Сподіваюсь вона не ровесниця великого потопу.

ОЛЬГА
(з сарказмом)
Хто знає Максік, можливо для тебе цей стакан виявиться наполовину повним.

Ольга всміхається і зникає з екрану телефону. Макс невдоволено зітхає і помічає поряд із собою ДРУЖБАКА (чоловік 30-40 років) вдягнений в обшарпаний костюм на якому від латок немає живого місця, на шиї зав'язана хустка на французький манер, а на голові надіта шапка невизначеного крою із різних шматків тканини. Пальці Дружбака прикрашені обручками із дешевого металу, а на зап'ясті і шиї висять залізні ціпки з амулетами. Дружбак присів поряд із Максом і мацає його чемодан.

МАКС
(обурено до Дружбака)
Гей ти руки прибрав!

Дружбак щиро всміхається до Макса і простягає йому руку для вітання.

ДРУЖБАК
(Всміхається)
Привіт! Я Дружбак, а тебе, як звати?

МАКС
(Роздратовано)
Іди гуляй!

Макс дістає вологі серветки і протирає чемодан в тих містах, де торкався Дружбак.

ДРУЖБАК
(Щиро посміхається)
Приємно познайомитись, Іди Гуляй. В мене є бізнес пропозиція, я тобі козу, а ти мені це?

Дружбак вказує рукою на чемодан Макса, а потім на козу, яка пасеться поряд на газоні. Макс сердито дивиться на Дружбака і переставляє чемодан на іншу сторону.

МАКС
(з сарказмом)
Може краще поміняємось на твою шапку?

Дружбак здивовано дивиться на Макса, на мить в його очах спалахує хитра посмішка, а потім він удавано з жалем зітхає, знімає шапку і простягає Максу.

ДРУЖБАК
(З удаваним жалем)
Гаразд бери.

МАКС
(дратуючись)
Дружбак, іди гуляй!

ДРУЖБАК
(Щиро здивовано)
Не хочеш?!

МАКС
Звичайно, ні.

ДРУЖБАК
(Ображено)
Навіщо ж тоді запропонував?

Дружбак ображено дивиться на Макса і вдягає шапку. Макс невдоволено дивиться на ображеного Дружбака.

НІКА
(ГЗК)
Максим Сергійович?

Макс і Дружбак озираються на Ніку, яка стоїть біля автомобіля Нива. Машина має камуфляжний орнамент, посилений бампер, лебідку і купу прожекторів на даху.

ДРУЖБАК І МАКС
(Одночасно, всміхаючись)
Так це я.

Макс невдоволено дивиться на Дружбака, знімає з його голови шапку і викидає в кущі. Дружбак скиглить і біжить в кущі за шапкою. Ніка невдоволено дивиться на Макса. Макс всміхаючись йде до Ніки.

МАКС
(муркотить собі під носа)
А цей стакан виявляється на половину повний.

Макс підходить до Ніки і кинувши погляд на її праву руку без обручки, простягає свою руку для вітання.

МАКС
(Посміхається)
Вероніка Андріївна, а ви прекрасніші, ніж я сподівався! Для близьких я просто Макс.

НІКА
(строго)
Навіщо ви так обійшлися з людиною?

Ніка показує на Дружбака, який вилазить із кущів із шапкою в руках. Макс озирається на Дружбака, посміхається і махає йому рукою. Дружбак посміхається йому у відповідь і теж махає рукою.

МАКС
(посміхається)
Цей ідіот приставав до мене з непристойною пропозицією.
НІКА
(обурено)
Він людина, а не ідіот!

МАКС
(сміється)
В даному випадку одне іншому не заважає.

Ніка сердито дивиться на Макса.

МАКС
Ну гаразд, ви маєте рацію, він особлива людина і через цей факт нам не варто сваритися.

У цей час у Ніки дзвонить телефон. Ніка дістає старий пошарпаний телефон.

НІКА
(Максу, строго)
Це особисте.

Макс розуміючи киває головою. Ніка відвертається і розмовляє по телефону.

НІКА
(Ввічливо у телефон)
Антон Антонович здраствуйте! Що скажете про статтю?
(Ледь стримуючи обурення)
Що значить занадто поетична?! Ну, добре я спробую більш інформативно написати про красу Карпатських гір.

Макс дістає з сумочки люльку для паління. Він висипає в люльку останній тютюн а порожню упаковку кидає в смітник, але промазує і упаковка падає на узбіччя. Ніка помічає це і кидає на Макса холодний погляд. Макс посміхається.

НІКА
(Дратуючись, у телефон)
Ні, своїх фотографій на фоні гір не маю. Тому, що я журналіст, а не фотограф. Ні, мій телефон не робить якісних фотографій!

МАКС
(Задоволено наспівує собі під ніс)
Дика кізочка така неприступна хе-хе-хе! А я хе-хе-хе брутальний, сірий вовк, хе-хе-хе.

Макс фотографує Ніку на телефон. Ніка кидає на Макса сердитий погляд і відвертається.

НІКА
(Наполегливо)
Антон Антонович ви мені вибачте, але ми обговорювали гонорар тільки за статтю, а за фотографії мови не було.

Ніка кидає погляд на крутий телефон Макса.

НІКА
(Обурено)
Гаразд! За кілька днів щось пришлю, але це буде вже інша сума! Що значить подивимось?! Добре, подивимося! До побачення!

Ніка відключає телефон.

НІКА
(Сама собі, обурено)
Слизький мерзотник!

Макс підходить до Ніки майже впритул і безсоромно розглядає її в упор.

МАКС
(Залицяючись)
О, так ми колеги! Про що ваша стаття?

НІКА
(Роздратовано)
Про те, що природа, яка Нас оточує прекрасна лише до тих пір доки в ній не починають смітити різні… люди.

Ніка вказує на упаковку із під тютюну, яка валяється на асфальті біля смітника.

НІКА
І не треба до мене так близько підходити, навіть як що ти дальтонік.

МАКС
(Здивовано, розгублено)
Звідки ти знаєш?!…

В Ніки знову дзвонить телефон.

НІКА
(строго, до Макса)
Це теж особисте.

Ніка прикладає слухавку до вуха і відвертається. Макс невдоволено дивиться на Ніку.

НІКА
(По діловому)
Сергій, щось важливе? В Сергійка температура, ну дай йому трубку.

Макс прислухається до слів Ніки.

МАКС
(розчаровано, собі під носа)
Одружена… діти!...

НІКА
Ало, Сергійчеку, і я теж за тобою скучаю! Ні, я зараз на роботі, і повернусь лиш через тиждень. Зате привезу комп’ютер.  Так і я тебе люблю, цом, цьом.

Макс розчаровано дивиться на Ніку. Ніка відключає телефон.

МАКС
(з насмішкою)
І скільки Сергіям років?

НІКА
(стримано)
Якому саме?

МАКС
А скільки їх у тебе?
НІКА
Чотири, шість, і тридцять два.

МАКС
(з сарказмом)
Оу, як оригінально!

Ніка сердито вдивиться на Макса в неї знову дзвонить телефон.

НІКА
(невдоволено)
Вибач, знову особисте.

Макс збиває виклик на телефоні Ніки. Ніка обурено дивиться на Макса.

МАКС
(строго)
З того моменту, як я ступив на цю ось… .

Макс тупає ногою по асфальту.

МАКС
(продовжує)
… землю, тепер я твоя особиста справа.

НІКА
(сердито)
Асфальт!

МАКС
Перепрошую?

НІКА
Це…

Ніка сердито тупає ногою по асфальту.

НІКА
(продовжує)
… асфальт! А на землю ти тут іще не ставав.

МАКС
(строго)
Запам'ятай одну важливу річ, це я найняв тебе і це я буду вирішувати, чи отримають твої Сергії комп'ютер, чи ні. Ми розуміємо один одного?

НІКА
(Строго)
Іще одна погроза і будеш збирати матеріал для своєї статті по інтуїції. Ми розуміємо одне одного?

Ніка і Макс обурено дивляться одне на одного. Позаду Макса і Ніки сідає на асфальт Дружбак і зачаровано дивиться на чемодан Макса.

МАКС
(Строго)
Ну гаразд, я не для того летів сюди, щоб комусь тут щось доводити. Просто запам'ятай я твій бос і це я тобі плачу за роботу.

НІКА
(сердито)
За роботу?!

МАКС
(строго)
Виключно за роботу.

НІКА
А за відпочинок значить, не платиш?

МАКС
На щастя, ти мені не дружина.

НІКА
(строго)
Ну, тоді не будемо гаяти часу. Прошу в авто.

Ніка сідає в машину. Макс невдоволено дивиться на машину.

НАТ. ВІАДУК У ВОРОХТІ. ДЕНЬ

Машина Ніки проїздить по віадуку.

ІНТ. САЛОН МАШИНИ НІКИ. ДЕНЬ

Макс захоплено дивиться на пейзаж за вікном. Ніка кидає на Макса усміхнений погляд. Макс помічає її погляд і вдавано позіхає неначе від нудьги. Ніка сердито дивиться на Макса і відвертається на дорогу. Макс задоволено всміхається.
НАТ. ДОРОГА В ГОРАХ. ДЕНЬ

Машина Ніки їде по гірській дорозі.

ІНТ. САЛОН МАШИНИ НІКИ. ДЕНЬ

Макс невдоволено дивиться на Ніку.

МАКС
(з претензією)
Нам іще довго їхати?

НІКА
(Сердито)
Шістдесят шість кілометрів, шість метрів.

Мотор глохне і машина проїхавши по інерції кілька метрів зупиняється, а потім котиться назад повільно набираючи швидкість.

НІКА
(Сердито, сама собі)
Хаптурник, а сказав, що полагодив!

Макс злякано дивиться на прірву за вікном, яка стрімко наближається.

МАКС
(Схвильовано кричить)
Гальмуй!

Ніка сердито тисне ногою на гальма і машина зупиняється на краю прірви. Макс швидко виходить з машини і обурено дивиться на Ніку.

МАКС
(обурено кричить)
Ти що, божевільна?! А як би ми впали?!

Ніка не звертає уваги на Макса і кілька разів намагається завести машину, але дарма. Ніка дістає телефон і набирає номер, але зв’язку немає.

МАКС
(сердито)
Ну і скільки ми будемо тут стояти?

НИКА
(Сердито)
Доки не проїде якась машина і не забере нас.

МАКС
Ти серйозно?!

НІКА
(невдоволено, засмучено)
Прошу вибачення за цей форс мажор, але я… .

МАКС
Не вибачу! Я летів в цю дупу землі не для того, щоб страждати від твоєї професійної некомпетентності.

НІКА
(Обурено)
В чому взагалі проблема?! Ти ж приїхав писати про відпочинок на природі, то ось тобі природа, відпочивай і пиши!

МАКС
(Роздратовано)
Твій клієнт після важкого перельоту потребує якісного відпочинку! Тож спробуй проявити хоча б трохи професіоналізму.

Ніка обурено дивиться на сердитого Макса і помічає автобус, який їде настільки далеко, що схожий на маленьку цяточку.

НІКА
О тобі пощастило!

Макс озирається на автобус.

МАКС
(сердито)
Це тобі пощастило!

Ніка кидає на Макса невдоволений погляд. Макс дістає з автомобіля свій чемодан і стає по серед дороги нетерпляче спостерігаючи за автобусом.
(Минув час, Сонце перейшло на інше місце небосхилу)

Ніка лазить по землі роздивляючись комах у лупу і щось записує у блокнотик. Макс продовжує стояти і нетерпляче дивитися на автобус, який став трохи ближче, але все іще далеко.
(Минув час, Сонце перейшло на інше місце небосхилу)

Ніка на багатті розігріває консерви. Макс продовжує стояти і нетерпляче дивитися на автобус, який став трохи ближче, але все іще далеко.
(Минув час, Сонце перейшло на інше місце небосхилу)

Ніка сміється і ганяється за метеликом. Макс продовжує стояти і нетерпляче дивитися на автобус, який став трохи ближче, але все іще далеко.
(Минув час, Сонце перейшло на інше місце небосхилу)

Ніка спить у густій траві неподалік від машини. Макс продовжує стояти і нетерпляче дивитися на старий автобус, який вже знаходиться на відстані кілька сот метрів. Макс озирається на сплячу Ніку.

МАКС
(Єхидно всміхається, пошепки)
Упс, яка неприємність, Вероніка Андріївна загубила клієнта.

Макс швидко йде на зустріч автобусу. У Ніки дзвенить будильник на телефоні. Вона відкриває очі і всміхаючись із задоволенням потягається. Побачивши Макса, який біжить до автобусу і махає водієві рукою, Ніка презирливо кривиться. Автобус проїжджає повз Макса і зупиняється біля Ніки. Макс невдоволено кривиться. Ніка всміхається водієві і заходить в автобус. Двері зачиняються і той рушає з місця. Макс злякано кричить і біжить за автобусом.

МАКС
(Кричить злякано і обурено)
Стій, Ніка стій! А як же я?! Я твій бос, я клієнт! Стій!…

Макс пробігає кілька десятків метрів і схопившись за бік зупиняється важко дихаючи. Автобус зупиняється. Макс швидко підходить до автобуса і стоїть біля зачинених дверей. Всі пасажири автобусу серед яких сидить і Дружбак дивляться через вікна на Макса. Дружбак зачаровано дивиться на чемодан Макса. Ніка відкриває вікно і сердито дивиться на Макса.

НІКА
(Обурено)
Так ти значить хотів мене підставити?

МАКС
(Сердито, обурено)
По перше зміни тон і не забувай, хто твій бос.

НІКА
(Обурено)
Як скажете шеф!
(До водія)
Поїхали!

Автобус рушає, Макс знову біжить за автобусом.

МАКС
(Кричить)
Стій!

Автобус зупиняється. Макс важко дихаючи швидко підходить до автобуса.

МАКС
(стримано)
Ніка давай поводити себе, як професіонали, яким власні уподобання не заважають гарно виконувати свою роботу.

НІКА
(сердито)
Це все?

МАКС
І подумай про комп'ютер для своїх Сергіїв.

НІКА
І?!

МАКС
(невдоволено видавлює з себе)
І я був неправий.
Ніка переможно дивиться на Макса і киває водієві автобусу. Двері автобусу відкриваються. Макс невдоволено кривиться і швидко заходить в автобус.

ІНТ. САЛОН АВТОБУСУ. ДЕНЬ

Макс заходить в салон автобусу. Всі пасажири з цікавістю дивляться на Макса.

ВОДІЙ
(Привітно)
Вітаю.

Макс вказує водієві на Ніку.

МАКС
(водієві, сердито)
Вона розрахується.

Водій байдуже потискає плечима, Ніка невдоволено хмикає, а Макс сідає на вільне сидіння в середині салону і відвертається у вікно. Автобус рушає.

НАТ. ГОРИ. ДЕНЬ

По дорозі, що круто піднімається вгору піднімається автобус з Максом і Нікою. З однієї сторони дороги скеля з іншої глибока ущелина.

ІНТ. РЕДАКЦІЯ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

Ольга стоїть перед дзеркалом і дивиться на свої величезні груди і стегна, які стали набагато більші ніж були. В кабінет вривається схвильований Львович і здивовано дивиться на великі груди Ольги. Ольга засмучено всміхається і поправляє блузку, від чого вона іще більше обтягує величезні груди. Ольга невпевнено схрещує руки, намагаючись таким чином прикритись.

ОЛЬГА
(засмучено всміхається)
Добрий день Едуард Львович.

ЛЬВОВИЧ
Вітаю, а… ?

Львович здивовано дивиться на груди Ольги і хоче щось сказати, але не наважується.

ЛЬВОВИЧ
А кому ви доручили статтю про Карпати?

ОЛЬГА
Максиму Королю.

ЛЬВОВИЧ
(схвильовано)
А, яке відношення Максим має до зеленого туризму?!
(перелякано кричить)
Він же спеціалізується на елітних курортах!

ОЛЬГА
(стримано)
Зате він отримав Пулітцерівську премію за вклад у журналістику. Плюс Максим один із кандидатів на посаду редактора, хоча я вважаю, що це помилка.

ЛЬВОВИЧ
(перелякано кричить)
Боже, я пропав! Як що його стаття не сподобається замовникам?! Ви розумієте, що наш журнал втратить великого клієнта, а я роботу! Треба було Лісового послати, або Попригайло, чи будь кого, хто на цій темі хоч якось розуміється.

ОЛЬГА
(обурено)
Едуард Львович, ви сказали доручити цю справу найкращому журналісту. Максим Король самий кращий і не лише в нашому журналі.

ЛЬВОВИЧ
(невдоволено)
Так, але ж про Зелений туризм він ніколи не писав!

ОЛЬГА
Ну, як що хочете я відправлю іншого журналіста. Але знайте, що коли Макс почув про це відрядження, то пообіцяв перевершити самого себе.
Львович засмучено дивиться на Ольгу.

ЛЬВОВИЧ
(роздратовано)
Звичайно зрадів, вискочка Пулітцерівська. Після цієї статті його шанси стати редактором значно збільшиться.
(всміхається)
Ну гаразд, вибачте Ольга Степанівна, ви зробили правильний вибір. Цей амбіційний негідник із шкури вивернеться заради редакторського крісла. Я чесно кажучи і сам таким шустрим був колись.

Ольга ввічливо всміхається і киває головою.

ЛЬВОВИЧ
(засмучено)
Не так давно… Пару років тому… .
(сухо)
Ну гаразд, Ольга Степанівна, я чекаю від Максима звіт за кожен день… А краще зв’яжіть мене з ним, я так би мовити додатково його промотивую.

ОЛЬГА
(розгублено)
В горах дуже поганий зв'язок.

ЛЬВОВИЧ
(сухо)
Сподіваюсь ви не думаєте, що я залишу цю статтю без контролю?

ОЛЬГА
Я зроблю все можливе, щоб ви були в курсі цієї справи.

Львович кидає погляд на глибоке декольте Ольги і швидко виходить. Ольга полегшено зітхає і витягає з під блузки накладні груди, а з під юбки накладні сідниці, сідає в крісло і засмучено дивиться на плазму на якій відкрито сайт компанії пластичної хірургії, яка займається збільшенням грудей і сідниць. Ольга засмучено зітхає і закриває сайт. На плазмі фотоколлаж із фотографій Макса. Ольга закохано дивиться на фотографії.

НАТ. ДОРОГА В ЛІСІ-ГОРАХ. ДЕНЬ

Макс похмуро дивиться у вікно автобусу, який повільно піднімається в гору.

ІНТ. САЛОН АВТОБУСА. ДЕНЬ

Ніка весело про щось щебече з водієм. Макс похмуро дивиться у вікно і бачить зграю вовків. Він показує кулак великому вовкові і гарчить. Вовк гарчить на Макса і біжить за автобусом. Автобус піднявшись на гору швидко набирає швидкість. Зграя вовків поволі відстає, окрім вожака. Макс похмуро вдивиться на вовка, який люто дивиться на Макса і що духу біжить, але теж повільно відстає.

МАКС
(з презирством)
Слабак.

Вовк зупиняється і розлючено дивиться автобусу у слід. Максу дзвонить Ольга. Він вмикає відео дзвінок.

ОЛЬГА
(турботливо)
Привіт Максік, як ти там?

МАКС
(холодно)
Прію!

ІНТ. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

Ольга сидить за столом і дивиться на Макса на плазмі.

ОЛЬГА
(всміхається)
Ой… Ну не драматизуй. Львович чекає від тебе щоденний звіт по кожній Карпатській перлині, на яких як ми сподіваємось ти побуваєш персонально, і надихнувшись напишеш геніальну статтю.
(невпевнено)
Ну і селфі…

МАКС
Що селфі?!

ОЛЬГА
(наполегливо)
Будеш присилати свої селфі з кожної Карпатської перлини. Львовичу не подобається, коли журналісти подорожують Гугл мапами сидячи в ресторанах.

МАКС
(вражено)
Мені вже не довіряють?!

ОЛЬГА
(холодно)
Ти великий хлопчик, справишся.

Ольга вимикає зв'язок і засмучено дивиться на застигле зображення Максима на плазмі, який хотів щось відповісти, але не встиг.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ДЕНЬ

По безлюдній дорозі серед лісу їде автобус, зупиняється і з нього виходять Ніка і Макс. Автобус їде далі. Водій дивиться на Ніку у дзеркало заднього виду і сигналить. Ніка всміхається і махає йому рукою.

МАКС
(з сарказмом)
Та куди там, прямо як в кіно!

НІКА
(сердито)
А ти міг би і подякувати людині. Тим паче, що водій заради нас відхилився від свого маршруту.

МАКС
Та ти йому так посміхалась, що він іще й здачу повинен був дати.

НІКА
(Погрозливо)
Даремно ти не зробив правильні висновки стосовно своєї поведінки.

МАКС
(Погрозливо)
Раджу змінити тон і почати вже нарешті відпрацьовувати гроші, які я плачу.

НІКА
Як скажеш бос.

Ніка вішає рюкзак собі на плечі і йде уздовж дороги.

МАКС
(Обурено)
Гей, ти куди?

НІКА
(Кричить не зупиняючись)
Гроші відпрацьовувати, не відставай, чекати не буду!

Ніка сходить з дороги в глиб лісу. Макс розгублено озирається навкруги. Здалеку чути звіриний рик. Макс швидко йде за Нікою.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ДЕНЬ

Макс наздоганяє Ніку.

МАКС
(Роздратовано)
Ніка, що це за місце, куди ти мене привезла?

НІКА
(урочисто)
Вітаю вас у Карпатському Біосферному заповіднику з якого починається наша неймовірно цікава і захоплююча подорож розрахована на сім днів пішого маршруту по самим мальовничим куточкам дикої природи!

МАКС
(Вражено)
Пішого маршруту?!

НІКА
(урочисто)
Сім днів!

Макс хватає Ніку за руку і зупиняє її.

МАКС
(схвильовано)
Ніка, в мене був важкий переліт і невдала поїздка на твоїй так би мовити машині. То ж тепер мені хочеться відпочити в звичних для цивілізованого чоловіка умовах.

Ніка дивиться на руку Макса і свою. В Макса ніжні, доглянуті руки із манікюром і тендітною печаткою на мізинці. У Ніки сильні руки з коротко і нерівно підстриженими нігтями. Макс теж кидає погляд на руки і відпускає Ніку.

МАКС
Я серйозно, де готель? Я його не бачу!

НІКА
(Здивовано)
Готель?

МАКС
(роздратовано)
Так готель!

Макс дістає із сумочки рекламний буклет туристичного комплексу і махає ним перед обличчям Ніки.

МАКС
(Ледь стримуючи роздратування)
Готель! Велика юрта! Там вода, ліжко, їжа, приємні люди! Ніка мене розуміє?

НІКА
(Кривляється)
Ніка розумій, хазяїна! За умов мого контракту ваша велика готель буде через сім сонць.

Макс сердито дивиться на похмуру Ніку, безпорадно розводить руками і набирає номер на телефоні. На екрані з'являється Ольга.

ОЛЬГА
(Заклопотано)
Слухаю Макс.

МАКС
(Сердито)
Ольга, а ну подивися, що ти тут бачиш?!

Макс водить камерою телефону на всі боки.

ІНТ. РЕДКЦІЯ ЖУРНАЛУ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

Ольга сидить за столом і дивиться на плазму, на якій пролітають пейзажі лісу і гір, а потім з’являється обличчя розгніваного Макса.

МАКС
(Сердито)
Ну, що помітила готель, чи може ресторан, вулицю?!

ОЛЬГА
(невпевнено)
Може спробуєш повільніше крутити телефоном?

На екрані знову видно ліс, гори, невдоволену Ніку, а потім з’являється Макс.

МАКС
Ну, що бачила?!

ОЛЬГА
(Невпевнено)
А там щось подібне є?

МАКС
(кричить)
В тому то й справа, що тут нічого немає!

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ТАБІР - ІНТ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

Макс кричить в телефон.

МАКС
Тут взагалі нічого немає! Я в джунглях! Ольга, ти пропонуєш мені погуляти шість днів…

НІКА
(байдуже)
Сім днів.

МАКС
Сім днів серед дикої природи з неадекватною особою! І ти хочеш, щоб я в цих умовах написав геніальну статтю про херню на якій я взагалі не розуміюсь?!

Ніка обурено дивиться на Макса.

ОЛЬГА
(спантеличено)
Макс, це якесь непорозуміння! Ану дай мені поговорити з… , як її там?

МАКС
(Обурено)
Ніка! Цю неадекватку звати Ніка!

На екрані з'являється невдоволена Ніка.

НІКА
(Сухо)
Вітаю.

ОЛЬГА
(Підкреслено ввічливо)
Добрий день, я Ольга Степанівна, редактор. Ніка, в нас якісь проблеми?

НІКА
(підкреслено ввічливо)
Ніяких. Ми за планом дістались до Карпатського біосферного заповідника і тут розіб'ємо табір для ночівлі.

ОЛЬГА
(Спантеличено)
Табір в лісі?

НІКА
Звичайно, все, як зазначено в контракті.

ОЛЬГА
Нічого не розумію. Ніка, а ти можеш мені в двох словах розповісти про що з тобою домовлялись наші представники?

В кадрі з’являється розлючений Макс.

МАКС
(істерично верещить)
А головне хто?! Хто домовлявся?! Я хочу знати прізвища!

ОЛЬГА
(Роздратовано)
Макс, не заважай! Я все владнаю!

На екрані знову з'являється Ніка.

НІКА
За умовами контракту я повинна провести вашого журналіста пішим туристичним маршрутом, який буде тривати сім днів і шість ночей. За затримку, чи зрив експедиції з моєї вини я виплачую штраф.

Зображення на телефоні мерехтить і замість Ніки на екрані з'являється розгніваний Макс.

МАКС
(Істерично кричить)
Шість ночей в горах!

ОЛЬГА
(Схвильовано, роздратовано)
Максік, я не знала деталі твого відрядження.

МАКС
І що мені тепер робити?! Я хочу жерти, ванну, мені холодно і жарко! Ольга, дика природа це не моя тема! Про що я тут можу написати?! Там камінь, тут кущик, знову камінь, а тут білочка накакала?!

ОЛЬГА
(з жалем)
Макс, буду відвертою, для тебе влаштували пастку і ти в неї попав.

МАКС
(Відчайдушно)
Хто?! Хто ця мерзота?! Я хочу знати прізвище цієї паскуди!

ОЛЬГА
Той, хто знає, що ти спеціалізуєшся на елітних курортах, а не на дикій природі.

МАКС
Та про це всі знають! Мені навіть за це дали… .

ОЛЬГА І МАКС
(повторюють разом)
Пулітцерівську премію!

МАКС
Господи, чому саме зараз?

ОЛЬГА
(Засмучено зітхає)
Тому, що саме зараз Антон Антонович йде на пенсію і звільняє місце редактора. Ти один із багатьох кандидатів на цю посаду.

МАКС
(презирливо)
Ну звичайно, як же я не подумав! Заворушилися щури!
(Посміхається)
Відкрию тобі секретик, Антон Антонович мені вже пообіцяв своє крісло. Звичайно не за безкоштовно.

ОЛЬГА
(Роздратовано перебиває Макса)
Максік, не будь ідіотом. Антон Антонович фактично пенсіонер на якого усім наплювати. Так само, до речі, як і на цю твою статтю.

МАКС
Що значить плювати на цю статтю?!

ОЛЬГА
Хтось із керівництва тебе підставив, щоб був привід вигнати за проф. непридатність. До речі сьогодні звільнили Слизького і Тихоню за статтею, невідповідність займаній посаді.

МАКС
(перелякано)
Що ж мені робити?!

ОЛЬГА
(строго)
Випереди їх!

МАКС
(розгублено)
Вигнати все керівництво?

ОЛЬГА
Макс, не тупи! Напишеш заяву про звільнення за власним бажанням і збережеш репутацію. А коли тут все вщухне, я тебе поверну під своє крило.

Макс приголомшлено дивиться на Ольгу. Ольга напружено дивиться на Макса. Тягнеться трагічна пауза. Макс закриває обличчя руками і стогне неначе поранений лось.

МАКС
(Гнівно, розпачливо кричить)
Це неймовірно! Я п'ять років прогризав собі дорогу до крісла редактора і тепер, вже майже сидячи в ньому повинен здатись?!

Макс розпачливо дивиться на Ольгу і зникає з екрану. Ольга розпачливо дивиться на зависле зображення Макса на плазмі, а потім полегшено зітхає і всміхається.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ТАБІР. ВЕЧІР

Ніка розстеляє намет. Макс бере в руки свій чемодан.
МАКС
(Похмуро)
Де тут готель?

НІКА
(Зневажливо)
Здався здохля!

МАКС
(роздратовано)
А ти за свої грошики хвилюєшся? А грошенят не буде, я тебе звільняю!

Ніка байдуже потискує плечима і показує рукою в дві сторони.

НІКА
Там і там.

МАКС
Що там і там?

НІКА
Я відповіла на твоє питання.

МАКС
Який готель ближче?

Ніка, подумавши, показує рукою в третю сторону.

НІКА
Там.

Макс йде в третю сторону, потім зупиняється і озирається.

МАКС
(Похмуро)
Скільки до нього йти?

Ніка відповідає трохи подумавши.

НІКА
Ану пройдись до того дерева.

Ніка вказує рукою на дерево.

МАКС
(Роздратовано)
Навіщо?

НІКА
Ти хочеш отримати точну відповідь на своє питання, чи приблизну?

Макс не знайшовши що сказати роздратовано, швидко підходить до дерева і обертається на Ніку.

МАКС
(Роздратовано)
Ну і?…

НІКА
В такому темпі за три дні дійдеш.

МАКС
(Приголомшлено)
Як за три?!

НІКА
(Байдуже)
Крок за кроком, степ бай степ.

Макс сердито дивиться на Ніку, розвертається і швидко йде геть.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. НІЧ

Розлючений Макс йде по лісі з чемоданом у руці. В нічній темряві десь по переду Макса голосно звучить звіриний рик і вовчі завивання. Макс перелякано присідає, прислуховується і повертає в сторону.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. НА ДЕРЕВІ. НІЧ

Дружбак сидить на верхівці дерева і спостерігає за Максом, який бродить по лісі то вліво, то вправо, то по колу навколо дерева.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ТАБІР. НІЧ

Ніка сидить біля намету і нарізає ножом хліб і овочі. На вогні розігрівається відкрита банка консервів. Макс виходить на галявину з іншої сторони. Він обурено дивиться на Ніку, роздратовано кидає на землю свій чемодан і сідає біля багаття. Ніка байдуже дивиться на Макса і дістає з рюкзака іще одну банку консервів.

МАКС
(Обурено)
Ти береш з людей гроші, щоб вони спали на землі і називаєш це Зеленим туризмом?! Професіонал… ка, не підкопаєшся!
Ніка невдоволено кривиться і ховає банку консерви назад в рюкзак.

МАКС
(Обурено)
Гей, ти куди це ховаєш?! Я твій клієнт і я голодний!

НІКА
(Сухо)
Ти мене звільнив.

Макс невдоволено кривиться і не знаходить, що сказати. Ніка знімає з вогню банку консерви і їсть. Макс обурено дивиться на Ніку і поборовши приступ гніву. Дістає люльку мацає себе по карманах і не знайшовши тютюн, облизується і ховає люльку в карман.

МАКС
(Незадоволено)
Гаразд, поздоровляю, ти знову працевлаштована. Корми мене.

НІКА
За умовами контракту я повинна провести тебе певним туристичним маршрутом. А годувати, поїти, вдягати, лікувати і підтримувати твою життєдіяльність я не зобов’язана.

Макс дістає гаманець.

МАКС
(Ледь стримуючи роздратування)
Гаразд розумію, бізнес є бізнес. Продай мені дві… ні, три банки консерви, одну можеш зараз розігріти. Сподіваюсь тютюн, чи цигарки для продажу ти захватила?

Макс простягає Ніки кілька купюр, потім трохи подумавши забирає одну купюру.

НІКА
Нажаль можу продати лише рулон туалетного паперу. І до речі, тобі на майбутнє, в горах гроші не потрібні, звичайно, як що ти їх не їси.

МАКС
(Роздратовано)
Ой, та що ти тут з себе строїш?! Можна подумати твої клієнти вперше в такій ситуації. Бери гроші і радій. Купиш своїм Сергіям іще й монітор до комп’ютера.

Ніка обурено дивиться на Макса, який простягає їй гроші.

НІКА
(Презирливо)
А й дійсно, краще я витрачу ці гроші, ніж якийсь плаксивий ідіот с манікюром. Тисяча євро за банку консерви.

МАКС
(Обурено, гнівно)
Скільки?!

НІКА
Ти-ся-ча! Як що дорого, то походи по ринку, поторгуйся.

МАКС
(Задихається від гніву)
Ах ти… нечесна людина!

НІКА
(З сарказмом)
Фу, Максим Сергійович, ви матюкаєтесь!

Макс сердито запихає гроші собі в кишеню

МАКС
(Гнівно)
А я принципово в тебе нічого купувати не буду! Оце так поворот, ага?! Бізнес модель рухнула?!

Ніка байдуже потискає плечима і продовжує їсти. Макс обурено дивиться на Ніку і дістає з сумочки шоколадку і пляшку з напоєм. Вони мовчки їдять намагаючись не дивитись одне на одного. Макс час від часу плескає по собі долонями, намагаючись відігнати комарів.

НІКА
От мені цікаво, а без тютюну в тебе вуха не скрутяться за сім днів?

Макс зриває з куща сухе листя і запихає в люльку.

МАКС
(Гордовито)
В кам'яних джунглях звідки я приїхав, тільки на перший погляд все здається таким яскравим, затишним і безпечний. Воно так могло б і бути, як би не хижаки, що заволоділи тим світом. Ті хижаки набагато хитріші і кровожерливіші за цих, що ховаються в темряві лісу. Так от, в тому суворому, небезпечному, жорстокому світі я альфа самець, я вожак зграї я хижак, який полюбив смак крові. Тому моя відповідь, ні, не скрутяться.

Макс підпалює листя в люльці, робить затяжку і закашлюється до сліз. Ніка задоволено спостерігає за Максом. Макс витрушує траву із люльки і роздратовано відганяє від себе хмару комарів, яка відлітає, а потім накидається на Макса. Макс інтенсивно відмахується, але не витримавши атаки комах схоплюється на ноги і ходить в зад - вперед ляскаючи себе по всьому тілі.

МАКС
(Гнівно)
Ці комахи якісь скажені!

НІКА
Зайди в дим, там вони тебе не дістануть.

Макс сердито дивиться на Ніку і роздратовано вказує на свій одяг.

МАКС
(Роздратовано)
Взагалі-то ці штани від Brioni, а ця сорочка від Billionaire Italian Couture! І ти хочеш, щоб ці шедеври високої моди, за які я відвалив скажені гроші просто провонялись у диму?!

НІКА
(байдуже)
Взагалі то це була дружня порада.

Макса знову охоплює хмара комарів. Він скрикує і забігає в дим. Дим виїдає Максу очі і заважає дихати. Ніка зганяє зі своєї руки комара, дістає тюбик крему і намазує ним своє тіло. Макс стоячи в диму обурено спостерігає за Нікою.

МАКС
(Обурено)
Це те, що я думаю?

НІКА
Ні, це не крем від засмаги.

МАКС
(Роздратовано)
Від комарів?

НІКА
Бінго! З другої спроби, але все одно молодець. Я не пропоную, бо ти щось там бубнів про свої принципи нічого в мене не купувати, тож… .

МАКС
Скільки?

НІКА
(всміхається)
Дві тисячі! Евро! Приймаю кешом і картками.

Макс виходить з диму і обурено дивиться на Ніку. З його волосся виходить дим неначе димить голова. Макса миттєво оточує хмара комарів і він швидко забігає в дим.

МАКС
(Гнівно шипить)
Обіцяю, ти пожалкуєш про цей момент! Я знищу твою кар’єру, а тебе заганяю по судах! Я буду насолоджуватись твоїм стражданням! Я страшна людина!

Ніка намазавшись кремом піднімає тюбик в гору у кричить на всі боки.

НІКА
(Голосно, на всі боки)
Кому крем від комарів?! Не дорого! Величезний тюбик всього за дві тисячі євро! Для альфа самців скидка!

Густий дим виїдає Максу очі, і вони сльозяться, але він не моргаючи гнівно дивиться на Ніку.

НІКА
Крем від комарів, майже даром один, два, три! Нікому?! Ну, що ж комахам теж жити хочеться.

Ніка кладе крем в рюкзак і залазить у намет. Макс відганяючи від себе комарів виходить з диму і навшпиньках підкрадається до рюкзака Ніки. Дивлячись на рюкзак він трохи розмірковує красти чи ні і поборов напади совісті витягує з рюкзака крем і швидко ним натирається. Залишки крему Макс вичавлює на землю і надувши тюбик повертає його у рюкзак. Починається дощ. Макс похмуро дивиться на полум'я, яке тухне. Раптом десь поряд чути страшний звіриний рик. Макс перелякано озирається навкруги і швидко залазить у намет.

НІКА
(Обурено) (голос з намету)
А це що за тарган?!

Тиша.

ІНТ. НАМЕТ. НІЧ

Ніка сідає і обурено дивиться на Макса, який лежить спиною до неї і невдоволено мовчки сопе дзиркаючи очима.

НІКА
Макс, ти що тут робиш?
(Тиша)
Це моя палатка!
(Тиша)
Значить так нелегал, або плати за койко-місце або геть з моєї суверенної території!

МАКС
(роздратовано, обурено)
Як що тобі щось не подобається, то можеш депортувати мене на руках!

НІКА
(Обурено)
Плати!

МАКС
(Роздратовано)
Не буду! Із принципу!

НІКА
(Сердито, безпорадно)
Ага, як же ш! Альфа альфонс!

МАКС
(Обурено)
Шахрайка!

Ніка лягає і відвертається спиною до Макса. Макс схоплюється, виповзає з намету і зразу ж повертається зі своїм чемоданом.

НІКА
(Обурено)
Куди труну тягнеш?!

МАКС
(Обурено)
Тут повно цінних речей!

НІКА
(Строго)
Так, або чемодан, або ти! А кращає обоє геть!

НАТ. ГОРИ. НІЧ

Гарні гірські краєвиди.

ІНТ. НАМЕТ. НІЧ

Макс і Ніка сплять обійнявшись. Їх обличчя в кількох міліметрах одне від одного. Вони посміхаються у вісні. Раптом Макс тихо хропить, Ніка всміхається і підхрапує йому у відповідь. Макс і Ніка хроплять у сні неначе ведуть романтичний діалог. Раптом Макса швидко витягують з намету з неймовірною силою.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ТАБІР.НІЧ

Переляканий Макс відкриває очі, озирається і бачить Дружбака, який тягне чемодан прив'язаний до ноги Макса. Макс хапає дрючок, який валяється на землі і кидає його в Дружбака. Дружбак ойкає і злякано озирається. Макс гнівно кричить щось незрозуміле, але дуже емоційне. Дружбак кидає чемодан, і тікає. Макс схоплюється на ноги і женеться за Дружбаком, але прив'язаний до його ноги чемодан заставляє Макса впасти. Дружбак підбігає до Макса, дає йому кулаком в око і тікає у густі зарослі. Над лісом звучить грізний звіриний рик і відчайдушний крик Дружбака. Макс злякано вдивляється в темряву, а потім швидко заповзає у намет і затягнувши чемодан, застібає за собою блискавку на вході.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ТАБІР. РАНОК (РЕЖИМ)

З намету виповзає сонний Макс з синцем під оком. Він встає на ноги і потягується, а потім схопившись схвильовано озирається в порожній намет. Макс підозріло озирається навкруги, хватає дрючок і тримаючи його на по готові йде навколо намету.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. РАНОК (РЕЖИМ)

Макс з дрючком в руках виходить із-за великого каменю і помічає Ніку, яка робить зарядку. Макс ховається в кущах і спостерігає. Він милується дівчиною, а потім наводить на неї фотоапарат в мобільному телефоні. Ніка завмирає в тендітній позі, повертається обличчям до Макса і розпливається в усмішці. Макс невдоволено кривиться і виходить з кущів.

МАКС
(Посміхається)
Ой, я й забув, це ж тобі потрібні фотографії для статті?

Посмішка Ніки скисає.

МАКС
Ну гаразд зроблю для тебе пару фото за сто доларів!

НІКА
Та куди там, а може за двісті?

МАКС
(Сміється)
А ти по ринку походи, поторгуйся!

Макс заливається від сміху. Ніка дивиться на Макса, як на ідіота і йде в ту сторону звідки прийшов Макс. Макс проводжає її поглядом і похмуро зітхає. Ніка озирається на Макса. Макс моментально розпливається в зухвалій усмішці.

НІКА
Не знаю звідки у тебе синя пляма під оком, але тобі пасує.

Ніка йде далі. Макс мацає синець під оком, невдоволено кривиться, а потім спохватившись біжить обігнавши Ніку.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ТАБІР. ДЕНЬ

Чемодан стоїть біля Макса, який сидить в позі лотоса і не моргаючи дивиться на Ніку. Ніка біля намету їсть консерви і намагається не звертати на нього уваги. В Макса в животі голосно бурчить. Ніка зітхає, дістає банку консерви з рюкзаку, відкриває ножом і ставить перед Максом. Макс не реагує.

НІКА
(сердито)
Я щойно переступила через свої принципи. Тож будь хоча б взаємно ввічливим.

МАКС
(зітхає)
Дякую.

Макс бере консерви і жадібно їсть. Кілька крапель жиру ляпають на його штани. Макс розпачливо дивиться на штани і намагається витерти плями вологими серветками. Ніка всміхаючись спостерігає за Максом. В неї дзвонить телефон. Ніка прикладає слухавку до вуха.

СЕРГІЙ
(голос в телефоні)
Алло, Ніка, тут тобі хтось хоче щось сказати.

НІКА
(здивовано)
Гаразд, слухаю.

ДІТИ
(разом кричать, голос в телефоні)
Ми тебе любимо!

НІКА
(сміється)
Ой, мої рідненькі і я вас усіх дуже, дуже люблю!

СЕРГІЙ
(голос в телефоні)
Так, діти а тепер мити руки і їсти!

Чути невдоволені крики дітей.

СЕРГІЙ
(до Ніки, сміється)
Хух, нарешті заспокоїлись! Ти б бачила їх щасливі пики.

НІКА
(сміється)
Уявляю.

СЕРГІЙ
Ну, все, мені пора, до зв'язку!

Ніка ховає телефон і сама собі всміхається.

МАКС
Не розумію, як ти спілкуєшся зі своїми Сергіями?

НІКА
Що ти маєш на увазі?

МАКС
(всміхається)
Гей Сергій, скажи Сергію, хай Сергій Сергію скаже, хай Сергій шнурки зав'яже.

НІКА
(всміхається)
Ну, іноді виникає плутанина, але мені дівчатка допомагають.

МАКС
В тебе є іще й дівчатка?

НІКА
(Всміхається)
Марічці і Даші по три роки, а Юлі п'ять.

МАКС
(захоплено)
Я вражений, ти моя героїня. Кажу від щирого серця.

Макс дістає із сумочки плитку шоколаду і переломивши частину простягає Нікі. Ніка бере шоколад і їсть.

НІКА
Дякую! Чесно кажучи, ці діти не мої, це можна сказати дарунок небес.

МАКС
(Всміхається)
На твоєму місці я був би обережнішим із дарунками. А можна на них глянути, є фото?

Ніка киває головою і клацає кнопки на старенькому, пошарпаному телефоні. Макс підходить до Ніки і дивиться на телефон, який повільно відкриває фотографію. Тягнеться пауза. Макс і Ніка стоять дуже близько одне біля одного. Макс кидає погляди на губи Ніки, Ніка засмучено дивиться на екран телефону, їх подихи стають частіше. На екрані відкривається фотографія, на якій зображена Ніка в оточенні трьох хлопчиків і трьох дівчаток 3-5 років. Всі діти різних національностей, там і афроамериканці і азіати і латіноси. Поряд із Нікою стоїть СЕРГІЙ (35-40 років). Макс вражено дивиться на фото.

МАКС
(Вражено)
Ого, які вони у тебе усі…

НІКА
(Сміється)
Різні?

МАКС
(Розгублено)
Ну, можна і так сказати.

НІКА
В них різні батьки.

МАКС
Серйозно?! А так і не скажеш.

НІКА
Я не шуткую! Вони і за характером різні. Ой, як же я їх люблю. Глянь, це ось твій тезка Максимілян.
Ніка тикає пальцем на чорношкірого хлопчика.

МАКС
(заклопотано)
Ну, гаразд, час збиратись додому.

Макс йде до свого чемодану. Ніка розчаровано зітхає.

НАТ. СТОЯНКА МАШИН ПЕРЕД РЕДАКЦІЄЙ. ДЕНЬ

На стоянці повно машин.

ИНТ. САЛОН МАШИНИ ЛЬВОВИЧА. ДЕНЬ

В машині сидіть Львович в темних окулярах і спостерігає за машинами і перехожими. На машині проїжджає Ольга і паркується неподалік.

ЛЬВОВИЧ
(сам до себе)
Ти мужик, ти альфа! Ти бос, а вона твоя підлегла! Ти зможеш завалити цю кралю! Ну, все, підтягнув шмарклі і в бій…

У вікно автомобіля стукає Ольга. Львович здригається від несподіванки, а потім розпливається в усмішці і опускає вікно.

ОЛЬГА
(схвильовано)
Едуард Львович з вами все в порядку?

ЛЬВОВИЧ
(здивовано всміхається)
Так, а що?

ОЛЬГА
Ви якось так скривились, що  я вже подумала інсульт.

ЛЬВОВИЧ
(видавлює з себе невимушену посмішку)
Ну ви таке скажете, інсульт.

ОЛЬГА
В вашому віці все можливо.

Львович всміхається і виходить з машини.

НАТ. СТОЯНКА МАШИН ПЕРЕД РЕДАКЦІЄЙ. ДЕНЬ

Львович і Ольга йдуть до входу в будівлю.

ЛЬВОВИЧ
(Впевнено, зухвало)
Звичайно я старший за вас Ольга Степанівна, але в моїх жилах іще верує молода кров!

ОЛЬГА
(ввічливо)
Звичайно, ніхто не сумнівається.

Львович натягнуто всміхається і наступає незручна пауза.

ЛЬВОВИЧ
(Сухо)
До речі, я вчора з Максимом так і не поговорив.

ОЛЬГА
(заклопотано)
Я не змогла до нього додзвонитись. В горах дуже поганий зв’язок.

ЛЬВОВИЧ
(строго)
Мені потрібен щоденний звіт, тож постарайтесь налагодити наш зв'язок!

ОЛЬГА
Я роблю все що в моїх силах.

ЛЬВОВИЧ
Значить цього не достатньо. Гаразд, моя секретарка прямо зараз почне до нього додзвонюватись.

ОЛЬГА
(розгублено)
Тоді наші шанси зростають. Ой! Здається я забула телефон в машині.

В сумочці Ольги дзвонить телефон. Львович здивовано дивиться на Ольгу.
ОЛЬГА
(розгублено всміхається)
Другий телефон… . В мене два телефони.

В Ольги в сумочці дзвонить другий телефон. Вона хоче щось сказати, але в її сумочці дзвонить третій телефон і вона розгублено розводить руками.

ОЛЬГА
(геть розгублено)
Гаманець! Точно, гаманець забула! Я просто відчуваю, що чогось не вистачає.

Ольга швидко розвертається і йде до машини. Львович закохано дивиться Ользі вслід і зітхає.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ДЕНЬ

Ніка і Макс з чемоданом йдуть серед гір. З під землі з'являється рука Дружбака і гладить чемодан Макса. Макс не помічає руку і йде далі. Позаду Макса і Ніки з під листя вилізає Дружбак і з сумом дивиться на чемодан в руці Макса. В Макса дзвонить телефон. Він похмуро дивиться на екран телефону і натискає кнопку. На екрані з’являється схвильована Ольга.

ОЛЬГА
(істерично кричить)
Макс, я знаю, хто твій ворог!

МАКС
(гнівно)
Ну і хто цей паскудник?!

ОЛЬГА
Львович!

Макс гнівно зітхає, а рука так міцно стискає телефон, що біліє і тремтить. В Макса на екрані телефону з’являється надпис, що на паралельній лінії дзвонять з номера, «Прийомна Львовича».

МАКС
(гнівно)
Уявляєш, він прямо зараз мені дзвонить! Ну, що ж, тепер я йому скажу все, що думаю!

ОЛЬГА
(перелякано кричить)
Стій!

НАТ. СТОЯНКА МАШИН ПЕРЕД ОФИСОМ КОМПАНИИ. ДЕНЬ

Ольга стоїть між машинами і розмовляє по телефону на екрані якого видно Макса.

ОЛЬГА
(схвильовано в телефон)
Максік, не відповідай йому!

МАКС
(гнівно)
Чому?! Навпаки, саме зараз скажу все, що про нього думаю!

ОЛЬГА
Не смій! Він саме на це і розраховує! Це ж Львович! Він же вашу розмову запише, а потім використає проти тебе у суді.

МАКС
(Безпорадно, стогне)
Підступний гівнюк!

ОЛЬГА
Макс, твоя ситуація складна, але не критична. Головне не роби помилок. Відтепер ти ні з ким не розмовляєш по телефону окрім мене. В редакції не з’являєшся і ні з ким не бачишся до тих пір, доки Львович не підпише твою заяву про звільнення.

МАКС
Правильно! Вискажусь йому, коли звільнюсь!

ОЛЬГА
Неправильно! Навіть тоді ти сидиш тихо і не рипаєшся, не з ким не бачишся і не псуєш відношення. Звичайно, як що хочеш через пару місяців повернутись в компанію.

МАКС
Це якась психологічна кастрація!

ОЛЬГА
Так Максік це огидно і принизливо, але ти все проковтнеш заради свого майбутнього… Нашого майбутнього!

МАКС
(розлючено кричить)
Якого майбутнього?! В одному ти права Ольга, це огидно і принизливо! Львович хоче війни?! Він її отримав! Я йому таку статтю напишу, що виграю суд навіть без адвоката!

Макс зникає з екрану. Ольга розгублено і перелякано дивиться на телефон.

НАТ. КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. ДЕНЬ

Макс строго дивиться на Ніку.

МАКС
Зараз ти відведеш мене у місто, щоб я купив усе необхідне для подорожі. Після цього ми продовжимо похід.

НІКА
Згідно контракту ти не уповноважений міняти ні терміни ні маршрут нашої експедиції. Тому ми або йдемо далі, або ти  перериваєш подорож а я отримую компенсацію.

МАКС
(роздратовано)
Та, що ж це за контракт такий ідіотський?!

Ніка дістає з рюкзака аркуш у файлі на якому надрукований текст і стоїть печатка. Макс пробігається очима по тексту.
МАКС
Боже, яка підступна мерзота! Хто його складав?! Ай, неважливо!

МАКС
(видавлює посмішку)
Ніка, давай домовимось,  через шість днів я в будь якому випадку звітую керівництву про закінчення експедиції і скажу, що залишусь тут відпочити на кілька днів дописати статтю. Таким чином я куплю собі все необхідне, а ти застрахуєшся на випадок форс-мажору.

НІКА
Мені більше подобається варіант, де ти здаєшся, а я отримую компенсацію. І ніяких ризиків.

МАКС
Яка наглість, хоч би збрехала! Ну що ж тобі гірше! З цього моменту звертайся до мене на ви і обов’язково Максим Сергійович. Назви визначних місць і їх історію вимовляй виразно і з інтонацією.

НІКА
А може іще й станцювати?

МАКС
Як що тобі це допоможе. А тепер хвате відпочивати, я тобі не за це гроші плачу!

Ніка обурено дивиться на Макса і не знайшовши, що сказати, хватає свій рюкзак і йде. Макс похмуро дивиться їй у слід і зітхає.

НАТ.КАРПАТЬСКІ ПЕЙЗАЖІ. ДЕНЬ

Нарізка кадрів де Макс і Ніка йдуть серед різних краєвидів зустрічаючи різних звірів, і птахів. Тварини дозволяють Нікі себе гладити і шарахаються від Макса. Ніка розповідає Максу вказуючи на різні пам'ятки природи. Похмурий Макс йде ледь поспішаючи за Нікою при цьому він, то робить селфі, то записує розмову Ніки на телефон.

НАТ. ЛІС. ГОРА. ДЕНЬ

Ніка швидко піднімається в гору. За нею йде важко дихаючи Макс.

МАКС
(Втомлено)
Ніка, ти б не могла йти повільніше?

НІКА
(Підкреслено ввічливо)
Можу, але не хочу. На ваш жаль в мене затверджений лише маршрут подорожі, а не швидкість, з якою ми повинні долати кожні окремі ділянки. То ж раджу потерпіти, скоро будемо йти з гори, там і уповільнимось.

МАКС
(Видавлює з себе посмішку)
Ну гаразд, я все зрозумів. Це твоя територія, і ти тут головна. А тепер, давай трохи відпочинимо!

НІКА
(сердито)
О ні! А за відпочинок ви мені взагалі нічого не платите, то ж збитки мені не потрібні!

МАКС
(з насмішкою)
Ну і скільки ти хочеш за відпочинок?

НІКА
(сердито)
Сто євро!

Макс зупиняється, сідає на землю і всміхаючись дивиться на Ніку.

МАКС
(всміхається)
Ой, Ніка, не сміши! Гривня, і не більше!

НІКА
(сердито)
Сто і не менше.

МАКС
(Сміється)
Давай зійдемось на гривні?

НІКА
Добре! Гривня за секунду відпочинку. Час пішов.

Ніка вмикає на своєму годиннику секундомір.

МАКС
(Всміхається)
Яка ж ти кумедна!

Макс підводиться на ноги і йде вперед. Ніка обурено дивиться Максу в слід. Макс озирається.

МАКС
(Невдоволено, з претензією)
Чого відпочиваємо?! Пора працювати!

НІКА
(Обурено)
А гроші за відпочинок?!

МАКС
(З насмішкою)
Я з жінок не беру.

НІКА
(Обурено)
Ах ти… нечесна людина!

МАКС
(Сміється)
Ніка, фу, ти матюкаєшся!

Ніка стає в позу.

НІКА
(Обурено, принципово)
Так або плати, або я…

Макс підходить до Ніки впритул і всміхається.

МАКС
(Нахабно всміхається)
Або що, ти розплачешся? Ніка, давай дещо з’ясуємо. За умовами контракту ти повинна мене провести певним маршрутом за певний час, а не пробігтись тут сама. Так що особисто я на тебе не ображаюся, відпочила, йдемо далі.

Макс йде. Ніка стоїть на місці і сердито дивиться Максу в слід. Макс зупиняється і озирається.

МАКС
(Поважно, командує)
Ніка, топ, топ! Ми і так  відстали від графіку, причому через тебе!

Ніка підходить до Макса, суворо дивиться йому в усміхнені очі і йде далі. Макс проводжає Ніку усміхненим поглядом, а потім втомлено зітхає.

НАТ. ЛІС. ПІДЙОМ НА ГОРУ ШПИЦІ. ДЕНЬ

Ніка і Макс піднімаються на гору. Ніка вказує рукою на гору, що видніється в далині.

НІКА
(невдоволено)
Перед нами видніється гора Ребра-одна з найвищих вершин Українських Карпат. Висота - 2001,1 м. На захід від вершини, у розлогому льодовиковому карі розташовані невеликі високогірні озера.

Макс дістає телефон робить селфі, а потім вмикає диктофон.

МАКС
(Невдоволено)
Стоп! А тепер повтори іще раз, розбірливо і виразно.

НІКА
(Виразно, огризається)
Я по два рази, по два рази не повторюю, не повторюю. Принаймні безкоштовно!

МАКС
(презирливо)
Ага, я зрозумів. Бізнес, є бізнес. Ну і скільки?

НІКА
(презирливо)
Сотня.

МАКС
Десятка!

НІКА
Дев’яносто.

МАКС
Двадцять і це остання ціна!

НІКА
Вісімдесят і більше я не поступлюсь!

МАКС
Тридцять, або нічого!

НІКА
Сімдесят, або доведеться про ту гору, щось видумувати самому.

МАКС
Аналізуючи прогресію нашого торгу, я розумію, що ми зійдемось на п’ятдесяти. Тож давай зекономимо час.

НІКА
П’ятдесят євро!

МАКС
Гривень!

Макс дістає з гаманця п’ятдесят гривень і тримає перед обличчям Ніки. Ніка намагається взяти купюру, але Макс розжимає пальці і гроші падають на землю. Макс всміхається. Ніка піднімає гроші і відразу, швидко повторює свій монолог про гору.

НІКА
(Швидко, але з виразом)
Перед нами видніється гора Ребра-одна з найвищих вершин Українських Карпат. Висота - 2001,1 м. На захід від вершини, у розлогому льодовиковому карі розташовані невеликі високогірні озера.

Макс знервовано тикає пальцем в екран телефону і лише згодом вмикає диктофон. Ніка закінчивши монолог відразу ж йде далі. Макс сердито дивиться Нікі у слід, потім натискає кнопку прослуховування на телефоні.

НІКА
(записаний голосу у телефоні)
… льодовиковому карі розташовані невеликі високогірні озера.

Макс наздоганяє Ніку.

МАКС
(Сердито)
Ніка! Проговорювати текст треба по моїй команді!

Макс сердито дивиться на Ніку. Ніка вказує рукою на водопад. Що видніється в далечині.

НІКА
(Виразно з розстановкою, повільно)
Ну, так би зразу і сказав. Он там в далечині інша гора.

Ніка замовкає і дивиться на Макса. Макс швидко вмикає диктофон.

НІКА
(Виразно з розстановкою, повільно)
Коли ми там будемо, я тобі про неї розповім виразно, повільно і по твоїй команді.

Ніка йде далі. Макс вимикає диктофон і сердито дивиться Нікі в слід.

МАКС
(сам собі)
Макс, заспокойся. Це просто неприємна людина, яка стоїть на твоєму шляху і хоче, щоб ти зробив їй боляче.

НАТ. ВЕРШИНА ГОРИ ШПИЦІ. ДЕНЬ

Ніка йде серед гір, її наздоганяє Макс і захоплено дивиться на краєвид, який відкривається з вершини гори. Макс зупиняється і захоплено фотографує на телефон краєвиди. Ніка здивовано дивиться на Макса.

МАКС
(всміхається)
Знаєш, незважаючи на прикрі непорозуміння між нами, хочу відмітити, що тут неймовірно живописні краєвиди. Я у захвати!

НІКА
(всміхається)
Тому й не дивно, що ці місця уподобали інопланетяни!

МАКС
Інопланетяни, ти шуткуєш?!

НІКА
Я б показала прямий доказ цього факту, але мені так потрібні фотографії для статті, що я більше ні про що не можу думати, окрім роботи звичайно.

Макс ставить чемодан на землю, дістає з кармана люльку, лапає себе по кишенях, зітхає і ховаю люльку назад.

МАКС
Давай спочатку подивимося на факти, про які ти говориш, а потім побалакаємо про твої фотографії.

Ніка всміхаючись недовірливо дивиться на Макса. Макс всміхаючись недовірливо дивиться на Ніку.

НАТ. БІЛЯ КАМЕНЮ З МАЛЮНКОМ. ДЕНЬ

Галявина по середині двох річок, які течуть в різні сторони. Ніка і Макс стоять перед малюнком надряпаним на скелі. На малюнку зображена людиноподібна фігура, чи то в шляпі, чи то в скафандрі сидячи на якомусь пристрої. Малюнок виконаний в дитячій примітивний манері.

МАКС
(Вражено)
Не може бути! Ущипніть мене!

Ніка, тягнеться рукою до руки Макса, щоб ущипнуть.

МАКС
(Строго)
Прибери руки!

Ніка з жалем прибирає руку.

МАКС
Ну гаразд, а де докази присутності інопланетян?

НІКА
А тобі малюнка гуманоїда на літаючому агрегаті мало?

Макс скептично дивиться на Ніку.

НІКА
Та цьому малюнку можливо тисячі років! Це ж сенсація! Та ти тільки напишеш про це в своїй статті і клієнти тебе розцілують, а туристи тисячами сюди потягнуться.

МАКС
(розчаровано)
Яка дурість! Ніка, тут дитині зрозуміло, що це народна творчість якогось ідіота.

НІКА
(З надією)
Але ж інопланетянин для твоєї статті цікавіший?

МАКС
Ну, звичайно! Якщо б це було правдою, то крісло редактора було б моє. Але це не правда!

НІКА
(по дружньому)
А ти збреши.

МАКС
(Здивовано)
Збрехати?!

НІКА
Поки всі зрозуміють, що це… . Так би мовити помилка ти вже отримаєш посаду редактора.

МАКС
(Обурено)
Ніка, ти щойно ляпнула брудом в тонку структуру моєї внутрішньої організації.

НІКА
(Невдоволено)
Ну вибач! Я до речі за тебе хвилююсь.

МАКС
Я звичайно не правдофіл, але професійна етика для мене це не просто слова.

Макс йде геть. Ніка з повагою дивиться Максу в слід.

НІКА
(Максу у слід)
Ти обіцяв мені фото.

Ніку обдає світло фотоспалаху.

НІКА
(Здивовано)
О, дякую!

МАКС
(Голос з за кадру)
Ой, я випадково стер твою фотографію!

НІКА
(Сердито)
А я вже хотіла дати тобі консерви.

Ніку знову обдає світло фотоспалаху.

НІКА
Але передумала.

Ніку багато разів обдає світло фотоспалаху.

НІКА
(повчально)
А це правильно, бо я знову можу передумати, те що передумала.

Ніка позуючи приймає різні модельні пози. До неї підходить Макс продовжуючи фотографувати, а потім бере її за руки і закохано дивиться в очі. Ніка розгублено і сором’язливо дивиться йому в очі.

МАКС
(Пошепки, закохано)
Ніка, я хочу їсти і палити.

НІКА
(пошепки, закохано)
Потерпи трохи, всього кілька днів залишилось.

Макс і Ніка закохано дивляться одне одному в очі. Він ніжно торкається її волосся. Вона його щоки. Він знімає з неї рюкзак і вішає собі на плече. Вона дивиться на нього із вдячністю. Макс зривається з місця, розбігається і кидає рюкзак у річку, яка швидко несе його стрімким потоком за скелі. Ніка стоїть і похмуро дивиться на Макса.

МАКС
(Сміється і кривляється)
Ой, а що ж тепер робити без їжі?! Знаю! Треба відхилитись від маршруту і сходити до магазину. Але ж це пряме порушення контракту?! Звичайно! І тому ти будеш о-штра-фо-ва-на! Ніка буде оштрафована, Ніка буде оштрафована, Ніка буде оштрафована!…

Макс підтанцьовує і підспівує сам собі! Ніка спокійно йде на інший бік галявини повз який теж тече річка. Потік приносить із-за скелі рюкзак, який гарно тримається на плаву. Ніка витягає свій рюкзак, обтрушує від води і вішає на плечі. Макс прикро зітхає.

НІКА
(погрозливо)
Як що ти вже натанцювався, то ходімо, бо в нас іще багато, пребагато, важких, при-важких кілометрів подорожі по безлюдним, диким і дуже небезпечним місцям.

Ніка йде з галявини. Макс розпачливо кривиться. Позаду Макса з лісу роздається звіриний рик. Макс схвильовано озирається і швидко йде за Нікою. Коли Макс і Ніка зникають, на галявину вибігає Дружбак і зацікавлено розглядає малюнок. Потім він піднімає з землі камінь і дряпає в руці гуманоїда предмет схожий на чемодан.

НАТ. ГОРИ. ДЕНЬ

Макс і Ніка йдуть разом.

МАКС
(Розпачливо)
І знаєш, що найнеприємніше в твоїй пропозиції збрехати про інопланетянина?

НІКА
(Байдуже)
Те, що ти в мені розчарувався?

МАКС
(Байдуже)
Ні, це сталось значно раніше.
(замріяно)
Просто завдяки інопланетянину я б дійсно вирішив усі свої проблеми.

НІКА
(з надією)
Ну, так, а я про що!

МАКС
(невпевнено)
Ні, ні, це неможливо!

НІКА
(З надією)
А може це доісторичний автомобіліст?

МАКС
(Сердито)
Дурня!

НІКА
Житель Атлантиди?

МАКС
Не смішно.

НІКА
Марсіанин?

МАКС
Смішно.

НІКА
Робот?

МАКС
(Сердито)
Тема закрита.

НІКА
(Розчаровано)
Шкода,

МАКС
Звичайно тобі шкода. Я б сьогодні повернувся додому писати про знахідку, а ти б отримала гонорар, а потім виставила б мене брехуном.

НІКА
Класна ідея?

МАКС
Примітивна. Хоча я не здивований.

Ніка невдоволено кривитсья. Макс задоволено всміхається. В його животі бурчить. Макс невдоволено кривиться, Ніка всміхається.

НАТ. СТРУМОК-2. ДЕНЬ

Ніка переходить по камінню струмок і йде за скелю. Макс стає на коліна і п'є воду із струмка. В стороні звучать нові й нові звуки журчання. Макс дивиться у вверх по струмку і бачить кілька жаб, косуль, зграю диких кабанів, які стоячи у струмку дивляться на Макса і пісяють. Макс вскакує на ноги і з огидою випльовує воду, витирає язик рукою і намагається виригати.

НАТ. ГАЛЯВИНА БІЛЯ СТРУМОКА-2. ДЕНЬ

Із-за скелі швидко виходить Макс харкаючи і витираючи губи. Зупиняється, перелякано озирається навкруги. Ніка сидить на великому валуну і дивиться на Макса зверху.

НІКА
Сподіваюсь ти не пив воду із Сечевого струмка?

Макс помічає Ніку.

МАКС
(зухвало)
Що?! За кого ти мене вважаєш, звичайно ж ні!

Ніка сплигує з каменю і піднімає рюкзак, який лежить поряд.

НІКА
Хоча, тобі можна. А от відставати від мене не варто, бо можеш стати чиїмось обідом.

У Макса в животі бурчить.

МАКС
(Зухвало)
Яка дурня! Що б ти знала, у мене в жилах бурлить кров хижака, який до речі давно   не їв нічого пристойного. Тож сьогодні хтось стане моїм обідом.

Макс присідає і з серйозним видом дивиться на купу слідів що натоптані на землі.

МАКС
(Вдає крутого слідопита)
Ти тільки глянь скільки тут всього смачного бігало.

Ніка присідає поряд і теж дивиться на сліди тварин. Вона вказує пальцем на деякі з них.

НІКА
Добре, давай подивимось. Так, це ведмідь, вовки, рись… , ага, ого! Так, так… хм. Макс, в цьому харчовому ланцюжку ти другий після хробака, то ж не розслабляйся і взагалі ходімо подалі від цих слідів велетня.

Ніка йде. Макс всміхаючись дивиться їй у слід.

МАКС
(насміхаючись кричить)
Ніка, що ти весь час вигадуєш?! То інопланетяни, то велетні. Хвате вже брехати! Без образ, але це саме не цікаве місце на всій землі. Тому напливу туристів тут ніколи не буде! А хитрожопі аборигени до кінця днів приречені безсовісно оббирати порядних людей, яких зла доля закинула в цю жопу світу.

Макс помічає, що стоїть по середині чотирьох метрового сліду велетня вдавленому в землю і вражено замовкає розглядаючи сліди, які ведуть у хащу лісу. За спиною Макса звисає з дерева Дружбак головою вниз і тягнеться до чемодана Макса. Пальці Дружбака ледь торкаються чемодану. Дружбак тужиться і намагається дотягнутись, але марно. Дерево тріщить і Дружбак з відчайдушним криком падає за спиною Макса і провалюється під землю. Крик Дружбака чути з невеликої ями і віддаляється, неначе Дружбак летить по тунелю до центру землі. Макс перелякано скрикує, і біжить за Нікою. Серед лісу чути страшний звіриний рик.

НАТ. ЛІС. ДЗЕМБРОНЬСКІ ВОДОСПАДИ. ДЕНЬ

Спітнілий Макс йде за сердитою Нікою вздовж струмка і підходять до водоспаду. 

МАКС
(Втомлено)
Дай води, я хочу пити.

НІКА
(Ображено)
З яких це пір хитрожопі аборигени просто так щось дають лохам туристам?

Макс сердито дивиться на Ніку, потім довго риється в гаманці вибираючи купюри, невдоволено кривиться, дістає десять євро і кидає купюру під ноги.

МАКС
(Роздратовано)
На, подавись!

НІКА
Цього замало.

МАКС
А мені лише ковток.

Ніка потискає плечима, піднімає з землі купюру і виливає трохи води з фляги на землю.

НІКА
(підкреслено ввічливо)
Пийте не обляпайтесь.

Макс сердито дивиться на Ніку, дістає ще купюру і простягає Нікі. Ніка витримавши довгу паузу забирає гроші і віддає флягу Максу.

НІКА
(Строго)
Один ковток.

Макс відкриває рот і не ковтаючи просто виливає всю воду рот. Ніка обурено дивиться на Макса.

МАКС
(всміхається)
Все чесно, один ковток.

Макс кидає флягу на землю і нагло всміхається. Ніка кидає рюкзак на землю і набирає воду у флягу з водопаду. Макс обурено дивиться на усміхнену Ніку. Ніка набравши води у флягу вмивається. Макс дивиться то на Ніку, яка стоїть до нього спиною, то на її рюкзак, а потім швидко засовує руку в рюкзак, риється, дістає банку консерви, засовує собі за пазуху і швидко йде до кущів.

НАТ. ЛІС. ДЕРЕВО. ДЕНЬ

На дерево сідає дятел і вистукує ритм, який накладається на звук водоспаду, виходить мелодія.

НАТ. ГАЛЯВИНА. ДЕНЬ

Кілька кіз голосно бекають і цей звук додається до звуків дятла і водоспаду.

НАТ. ЛІС-ГОРИ. ДЕНЬ

Над лісом луна мелодія до якої додається підсвистування і журчання струмка по різних поверхнях.

НАТ. КУЩІ. ГАЛЯВИНА. ДЕНЬ

Макс стоїть на галявині оточеній кущами і підсвистуючи мелодію пісяє то на то на лист папороті, то на стовбур дерева, то в струмок, тим самим створюючи різні звуки, які додаються до загальної мелодії. Закінчивши свою справу, Макс дістає із-за пазухи банку консерви і лупить нею об дерева. Банка деформується, але залишається цілою.

НІКА
(Г/З кричить)
Макс, нам вже треба йти!

Макс сердито дивиться на банку і схопивши дрючка розлючено б’є ним по консерві.

НАТ. ЛІС. ДЗЕМБРОНЬСКІ ВОДОСПАДИ. ДЕНЬ

Ніка викручує воду з бандани і в'яже собі на голову.

НІКА
(кричить)
Макс, я йду, доганяй!

З кущів виходить сердитий Макс і хватає свій чемодан за ручку,  намагаючись його підняти. Чемодан залишається на місці, а ручка опиняється в руках Макса.

НІКА
(удавано з жалем)
Упс, яка неприємність!

Ніка жалосливо зітхає і йде далі. Макс обурено і підозріло дивиться Нікі у слід.

НАТ. ГОРА ВУХАТИЙ КАМІНЬ. ДЕНЬ

Макс іде за Нікою тримаючи в руках свій чемодан двома руками. Йому дуже не зручно, тому він несе свою ношу різними хватами і засобами: то на плечах, то на голові, то обійнявши двома руками, то притиснувши до пуза. Ніка йде неподалік в піднесеному настрої. Вони виходять на відкритий майданчик на горі. Ніка вказує на скельні споруди, полонини і гори, що видніються навкруги.

НІКА
Ми зараз знаходимось на горі Вухатий камінь, яка входить до складу масиву Чорногори, має висоту 1864 метри, і знаходиться в межах Карпатського національного природного парку. Саме звідси відкривається захоплюючий краєвид на долини і Чорногорський хребет.

Макс швидко дістає телефон і намагається увімкнути диктофон. Він нервується, телефон падає, він його піднімає і вмикає на останніх словах Ніки.

МАКС
(Роздратовано)
Ніка, а тепер повтори це для запису!

НІКА
Максим Сергійович, я не збираюсь страждати від вашого непрофесіоналізму. Принаймні безкоштовно.

МАКС
(роздратовано)
В мене немає дрібних купюр!

НІКА
Тю, так я можу взяти крупними.

Макс психує, дістає двісті гривень і з пересердя кидає їх у Ніку. Купюра плавно опускається на землю.

МАКС
(Роздратовано)
На, подавись! Це я тобі заплатив за всі рази на перед.

Ніка всміхається і піднімає гроші.

НІКА
(всміхається смакуючи перемогу)
За всі рази малувато буде, треба ще подоїти… , тобто подвоїти.

Макс роздратовано дивиться на Ніку, риється в своєму гаманці, дістає п’ятисотку і простягає Нікі.

МАКС
Давай здачу!

Ніка забирає гроші і ховає в карман.

НІКА
А от за сімсот я буду повторювати для вас скільки забажаєте.

Макс зразу ж вказує на гору.

МАКС
Що це за гора?

НІКА
(Урочисто, виразно)
Ми зараз знаходимось на горі Вухатий камінь, яка входить до складу масиву Чорногори, має висоту 1864 метри, і знаходиться в межах Карпатського національного природного парку. Саме звідси відкривається захоплюючий краєвид на долини і Чорногорський хребет.

МАКС
(Презирливо)
Іще повтори!

Ніка сердито дивиться на Макса, дістає п’ятсот гривень і кидає їх Максу.

НІКА
(Сердито)
На, жлоб!

Невдоволена Ніка йде далі. Макс переможно всміхається в його животі бурчить.

НАТ. УЩЕЛИНА. ДЕНЬ

Макс стоїть широко розставив ноги і тримає над головою великий камінь. Перед ним на камені лежить консерва. Макс кидає камінь на консерву. Банка консерви зминається, але залишається цілою. Макс хватає камінь поменше і розлючено б'є ним по банці. Поряд стоїть чемодан.

НАТ. ПІП ІВАН ЧОРНОГІРСЬКИЙ. БІЛЯ АБСЕРВАТОРІЇ. ДЕНЬ

На поляні пасуться дикі кози. Неподалік сидить Ніка жує сухарі і задоволено спостерігає за козами.

НІКА
(голосно кричить)
Макс, Нам пора рухатись!
(сама собі)
Це ж треба, який засранець, а головне звідки? Він же нічого не їсть… .

Із-за скелі вибігає Макс із дрючком у руках і женеться за козами. Кози розбігаються, а Макс трохи побігавши і в решті решт запихавшись кидає в козу дрючком і промахнувшись зупиняється важко дихаючи.

МАКС
(стогне)
Все я так більше не можу! Ніка, або веди мене в місто, або корми мене! Це ультиматум!

НІКА
Сходити з маршруту я не маю права, а от покормлю з радістю.

Ніка розкриває рюкзак і дістає припаси.

НІКА
(всміхається)
Дивіться Максим Сергійович в мене ось і смачненькі сухарики є і запашні сухофрукти, а консерви які. Ви лише подивіться, тут і гречнева каша, і курятинка, і паштетики, і заливна рибка і салатики. І головне не дорого!

Макс ковтає слині і сердито дивиться на усміхнену Ніку, а потім кидає погляд в далечінь і розпливається в усмішці.

МАКС
(презирливо всміхається)
А мені твого навіть даром не треба.

Макс сміється і біжить до обсерваторії, яка видніється в далечині. Ніка дивиться на Макса, невдоволено зітхає і йде за ним.

НАТ. ПІП ІВАН ЧОРНОГІРСЬКИЙ. ОБСЕРВАТОРІЯ. ДЕНЬ

Радісний Макс біжить навколо обсерваторії.

МАКС
(радісно кричить)
Всім привіт! Агов, мене хто чує?! Люди, ви де?! Тут хтось є?

Макс заглядає у порожні вікна, а потім сідає на поріг і спершись об стіну будівлі невдоволено зітхає. До Макса підходить Ніка.

НІКА
Це покинута споруда колишньої обсерваторії під назвою Білий слон що діяла в 1938—1941 рр. Розташована на висоті 2028 м над рівнем моря і вважається найвище розташованою спорудою в Україні, в якій постійно жили й працювали люди. До речі, не забуть зробити селфі.

Ніка йде геть. Макс невдоволено зітхає і робить селфі.

НАТ. РІЧКА. ДЕНЬ

Ніка сидить на березі річки і спостерігає за Максом, який нерухомо стоїть по середені мілководної річки із занесеною гілкою дерева над головою. Макс різким рухом встромляє в воду гілку, поті іще раз, іще раз, потім кидає гілку і ловить гілку руками. Зловивши рибу, Макс переможно улюлюкає тримаючи рибу над головою. Риба здригнувшись вислизає з рук Макса і падає в воду. Макс плигає за рибою і бовтається у воді. Ніка сміється.

НАТ. ГОРИ. НІЧ

Гірські краєвиди над якими лунає голосний храп.

ІНТ. НАМЕТ НІКИ. НІЧ

Ніка лежить в наметі з відкритими очима і слухає голосний храп, який лунає із-за намету. Ніка сердито вилізає із намету. Чути ляпас, зойк Макса і настає тиша. Ніка повертається в Намет. Тільки вона лягає, як зразу чути храп. Ніка розпачливо зітхає і накривається ковдрою з головою.

ІНТ. КВАРТИРА ОЛЬГИ. СПАЛЬНЯ. НІЧ

Ольга лежить сама в ліжку і дивиться у вікно в якому світить місяць.

ІНТ. БУДИНОК ЛЬВОВИЧА. КІМНАТА. НІЧ
Львович сидить у кріслі качалці з бокалом вина і замріяно дивиться на місяць. На стіні висить фотографія де він обіймається із жінкою.

НАТ. ГОРИ. РАНОК (РЕЖИМ)

Похмурі Макс і Ніка йдуть серед гірських верхівок затягнутих ранішнім туманом.

НАТ. ЛІС. БІЛЯ ЯБЛУНІ. ДЕНЬ

Макс тримає в руках чемодан і увімкнений телефон в режимі диктофону.

НІКА
(нудно бубонить)
Карпати, це гірська система на сході Центральної Європи. Простягається на 1500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньо-дунайську рівнину.

Максу на голову падає яблуко. Він зупиняється, піднімає голову і бачить, що стоїть під дикою яблунею. Макс тихенько ставить чемодан на землю і намагаючись не шуміти, зриває яблука і жадібно запихає собі в рота, за пазуху і кишені. Ніка не помічаючи, що Макс зупинився йде далі. Макс трясе деревину. На нього падає Дружбак і звалює з ніг. Макс перелякано дивиться на Дружбака. Дружбак схоплюється на ноги і тікає, потім повертається, заліплює Максу кулаком в око, хватає чемодан і знову тікає. Макс схоплюється на ноги і женеться за Дружбаком тримаючись рукою за око.

НАТ. ГОРИ-ЛІС. ДЕНЬ

Нарізка кадрів де Дружбак тікає від Макса з його чемоданом в руках. Макс вступає в калюжі, падає в ями, плутається в павутинні, футболить зміїв, лякає диких кабанів, але не припиняє погоні.

НАТ. ЛІС-СКЕЛІ. ДЕНЬ

З кущів вибігає Дружбак з валізою в руках і забігає в інші кущі. Із-за скелі виходить Ніка і всміхаючись продовжує розповідати про Карпати.

НІКА
(захоплено розповідає)
Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем.  Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — так звані Українські Карпати), Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансільванське плато.

З кущів вибігає розлючений Макс і йде поряд з Нікою вдаючи, що уважно її слухає, при цьому вдивляючись у кущі. Ніка весело продовжує розповідати. Кущі біля яких проходить Макс шевеляться і він швидко в них плигає з головою, а Ніка знову не помітивши зникнення Макса продовжує свою розповідь.

НАТ. ЛІС. ДЕНЬ

Ніка сама йде по лісу і розповідає про Карпати.

НІКА
Говерла, це найбільша гора в Україні. Її висота сягає на 2061 метри, а ширина на 430 км. Коли сонце встає над Говерлою, то… .

Перед Нікою з кущів вилітає Макс, падає, котиться і скочивши на ноги заплигує назад у кущі. Кущі ходять ходуном, чути крики, писки і стогін. Ніка здивовано дивиться на кущі. Раптом кущі заспокоюються і настає тиша. Ніка обережно підходить до кущів і прислухається. З них виходить похмурий Макс із шапкою Дружбака на голові.

НІКА
(здивовано)
Макс, що трапилось?

Макс похмуро дивиться на Ніку, а потім заглядає їй в очі божевільним поглядом.

МАКС
(кричить, як ненормальний)
Інспектор, мене пограбувала чупакабра! Якими будуть ваші дії?!

НІКА
Для початку спробую не сміятися.

Макс безпорадно стогне і йде геть. Зупиняється, озирається і дивиться на підошву від свого черевика, яка лежить позаду нього. Ніка сміється.
МАКС
(кричить)
Що тут смішного?! В мене вкрали чемодан з речами, які коштують десятки тисяч! А ти знаєш, скільки я відвалив за ці туфлі від Berluti?

Ніка байдуже потискає плечима.

МАКС
(Ледь не плаче)
Три штуки євро!

НІКА
Ну і дурень.

Макс сердито дивиться на Ніку. В Макса дзвонить телефон. Він сідає на землю спершись спиною об дерево і розпачливо дивиться на екран телефону на якому видно, що дзвонять із офісу Львовича. Поряд сідає Ніка, робить кілька ковтків з фляги і простягає Максу. Макс бере флягу і виливає воду собі на голову.

НІКА
Чудово! Тепер я без води.

МАКС
Можеш купити в мене.

НІКА
Шуткуєш, значить не все так погано.

Макс киває головою, і дивиться на шапку Дружбака у своїй руці. По щоці Макса біжить сльозинка.

НІКА
До речі, є гарна новина! Он ті чорненькі кульки біля тебе в траві, то плоди Пустоголова. Насичені нікотином і різними шкідливими смолами.

Макс втомлено, байдуже дивиться на купку чорних кульок в траві біля себе, бере жменьку і забиває у свою люльку. Зробивши затяжку, він від задоволення заплющує очі і з блаженством на обличчі видихає дим.

НІКА
Як що чесно, то я вперше бачу, щоб чоловік так страждав за своїм ганчір’ям.
МАКС
(Роздратовано)
А що ти взагалі бачила? Ліфчик за півтора мільйони фунтів бачила? Та ти навіть не чула про такий. Бо твої бавовняні тюбетейки на шнурках коштують гривня в'язочка з рейтузами у подарунок. Звичайно таке барахло не шкода.

Ніка обурено дивиться на Макса і відвертається. У Макса в животі урчить. Він підводиться і йде у кущі.

НАТ. В КУЩАХ. ДЕНЬ

Макс йде серед густих кущів, зупиняється, прислухається, швидко дістає банку консерви з сумочки, піднімає великий камінь і кидає його на банку. Камінь лопається навпіл, але не банку не розкриває. Макс хватає камінь і гепає ним по банці. Раптом Макс зупиняється і озирається на розгнівану Ніку, яка стоїть позаду нього. Ніка розвертається і біжить геть.

МАКС
(кричить)
Ніка, стій! Це не те, що ти думаєш! Стій я кажу!

 Макс біжить за нею.

НАТ. КАРПАТСЬКІ ПЕЙЗАЖІ. ДЕНЬ-ВЕЧІР-НІЧ-РАНОК (РЕЖИМ)

Макс женеться за Нікою серед різних гарних Карпатських краєвидів.

НАТ. РІЧКА В ЛІСІ. ДЕНЬ

Ніка перебігає швидкий потік, Макс женеться за нею. Хвиля збиває Макс з ніг. Він чіпляється за каміння і намагається підвестись, але хвиля весь час його збиває і він падає. Ніка зупиняється віддихатись і набирає воду у флягу. Максу вдається встати на ноги і вин знову біжить за Нікою. Ніка невдоволено кривиться і тікає від Макса.

НАТ. ЛІС. ДЕНЬ

Втомлена Ніка швидко йде серед дерев, позаду ледь переставляючи ноги від втоми йде Макс у мокрій одежі.

МАКС
(Стомлено, обурено)
Стій! Я щось скажу!

Ніка зупиняється і втомлено спирається на дерево.

НІКА
(Втомлено)
Ну?

МАКС
(Втомлено)
Ти підступна шахрайка!

НІКА
(Втомлено)
Все сказав тхір?

Макс киває головою. Ніка йде далі. Макс стогне від втоми і йде за нею.

НАТ. ГІРСЬКІ ПЕЙЗАЖІ. ДЕНЬ

Ніка йде ледь переставляючи ноги від втоми. Макс хитаючись іде на відстані два метри.

МАКС
(стогне)
Стій!

Ніка зупиняється і озирається на Макса.

МАКС
(Стомлено)
Дай води.

НІКА
(Стомлено)
Ага, піди вкради.

Макс кривиться, зривається з місця і йде ледь переставляючи напівзігнуті від втоми ноги сердито дивлячись на Ніку. Ніка презирливо хмикає і тікає ледь переставляючи від втоми ноги.

НАТ. УЩЕЛИНА. ДЕНЬ

Ніка лежачи на животі кидає перед собою рюкзак і підповзши до нього знову кидає перед собою. Макс на відстані метра повзе за Нікою і не зводить з неї помутнілого від втоми погляду. З'являється група хлопців і дівчат, яких Макс зустрів в аеропорту. Вони із цікавістю розглядають Ніку і Макса, які зайняті своєю справою і не помічають сторонніх. Дівчина, яка озиралась на Макса в аеропорту присівши роздивляється Макса і махає перед його обличчям рукою, але Макс не помічає дівчини і продовжує дивитись помутнівшим поглядом на Ніку. Туристи йдуть геть. Дівчина зробивши селфі на фоні Макса і поцілувавши його в щоку, доганяє своїх друзів.

НАТ. ВЕРШИНА ПАГОРБУ. ДЕНЬ

По галявині у високій траві повзе втомлена Ніка і тягне за собою свій рюкзак. За нею повзе Макс на відстані метра. Галявина заросла високою травою і з одного боку закінчується довгим, але не дуже крутим схилом. Макс і Ніка одночасно зупиняються і відпочивають, а потім засинають.

НАТ. ЛІС-ГОРИ. НІЧ

Нарізка гарних нічних пейзажів гір, річок і долин. Серед густої трави сплять Макс і Ніка на відстані метра один від одної.

НАТ. ОЗЕРО. РАНОК (РЕЖИМ) ДЕНЬ-3
(флеш бек - сон Макса)

Оголена Ніка плаває у воді Навколо неї крутиться стайка риб, яких Ніка гладить руками. З кущів виходить Макс, помічає Ніку і швидко присівши заповзає у кущі. Ніка його помічає.

НІКА
(Обурено кричить)
Макс збоченець! Виходь, я тебе бачу!

Макс виходить з кущів і посміхаючись, йде до Ніки.

НІКА
(Обурено)
Не йди сюди! Чуєш?! Зупинись, я тобі кажу!

Макс підходить до берега і зупиняється біля одягу Ніки.

МАКС
(Посміхається)
Мадам капризюлька, вам прямо не догодиш. То покажись на очі, то не підходь. Ти якось визначься зі своїми почуттями до мене.

Ніка сидить у воді по шию і прикриває рукою оголені груди.

НІКА
Ти що, за мною стежиш?!
МАКС
Так.

НІКА
Як тобі не соромно?!

МАКС
Навпаки, я цим пишаюся. Я ж чоловік, а ти не потвора… принаймні зовні.

НІКА
Що?! А-ну геть звідси!

МАКС
І не подумаю. До речі, ти ж просила мене про фотографії!

Макс фотографує Ніку на телефон. Ніка закриває обличчя від фотоапарата і обурено кричить на Макса.

НІКА
Макс припини! Не смій! Зітри фотографії, я розіб'ю твій телефон об твою пику!

МАКС
А й дійсно, навіщо мені твоє фото?… Коли є відео!

Макс включає запис відео і знімає Ніку. Ніка кричить і бризкає на Макса водою.

НІКА
(Гнівно кричить)
Ну, все ти перейшов межу! Я тепер точно розіб’ю твій телефон!

МАКС
Це тобі не допоможе, я вже завантажую відео в інтернет. Сподіваюсь, твій Сергій не ревнивий, бо знаєш така слава дружини це важке випробування для родини.

Ніка пірнає під воду. Макс сміється. Ніка виринає з камінням і кидає ним в Макса. Макс сміється і ухиляється від каменів. Ніка закриває обличчя руками і гірко плаче. Макс перестає сміятися.

МАКС
(Засмучено)
Заспокойся, я пожартував. Ось дивись я нічого не знімав!

Макс підходить до берега і показує екран телефону.

МАКС
Дивись, тебе тут немає. Ну, хіба що біля того дурного малюнку інопланетянина і ще одне фото з нашої першої зустрічі.

Ніка витирає сльози і дивиться на екран телефону. Макс піднімає з землі великий рушник і тримає на витягнутих руках, а голову відвертає. Ніка схлипуючи виходить на берег і закутується у рушник. Макс повертається до Ніки.

МАКС
Вибач, я загрався!

Ніка зітхає і погоджуючись киває головою. Макс закохано дивиться на Ніку, вона сердито дивиться на нього. Поступово її погляд стає м'якими, потім вона уважно роздивляється обличчя Макса. Макс і Ніка тягнуться губами один до одного і цілуючись лягають у траву.
(Кінець флеш беки)

НАТ. ВЕРШИНА ПАГОРБУ. РАНОК

Макс спить лежачи на землі в обнімку з рюкзаком Ніки і цілує його. Ніка знімає Макса на відео на його ж телефон. Макс опускає руку вниз рюкзака і мацає його із заду. Ніка не втримавшись голосно сміється і Макс прокидається. Він здивовано дивиться на рюкзак, на Ніку, відкидає рюкзак від себе і витирає губи.

НІКА
(Сміється)
А ти гаряча штучка! Піддав жару моєму рюкзачку.

Макс обурено дивиться на Ніку.

МАКС
(Обурено)
Ти навіщо взяла мій телефон?

НІКА
(здивовано)
А, так це твій? Він валявся на землі, думала нічий.

МАКС
Там моє фото на екрані.

НІКА
А схоже на дупу равлика.

Макс схоплюється на ноги і намагається забрати у Ніки телефон, але вона не дає. Між ними зав'язується боротьба. Ніка кидає телефон на землю і намагається наступити ногою, але Максу вдається відтягнути Ніку і підняти свій телефон.

МАКС
(посміхається)
Знайшла з ким боротись, здохля. Щоб ти знала мій псевдонім - Скеля.

НІКА
(обурено)
Ти більше схожий на уламок.

МАКС
Та кажи, що хочеш! Мені все одно. З цієї хвилини я містер незворушність.

Макс посміхаючись дивиться на екран телефону і з жахом верещить. На екрані телефону прокручується ролик з Ютюбу на якому видно Макса, який мацає і цілує в засос рюкзак Ніки. Під відео написано, що воно завантажено на сторінку Nika, на аватарі профілю фотографія Ніки. Показник перегляду відео повільно зростає.

МАКС
(Істерично верещить)
Ти завантажила відео в інтернет?!

НІКА
(Верещить перекривляючи Макса)
Ой, а хіба не можна було?!

МАКС
(Збентежено)
Ніка, негайно зітри це відео!

НІКА
(Невдоволено)
Гаразд, гаразд, не треба так нервувати, громадянин скеля. Пиши в логіні маленьку літеру - ем.

Макс натискає букву м на логіну в профілі Nika.

МАКС
(нетерпляче)
Далі!

НІКА
(невпевнено)
А далі я забула… .

МАКС
(роздратовано)
Ніка!

НІКА
А, згадала! Потім великими буквами ей. Потім ігрик.

Макс натискає великі літери - А, Х і виходить слово мAX.

НІКА
(Сміється)
Потім слово ідіот.

МАКС
(Гнівно кричить)
Ніка, зітри це відео, негайно! Інакше я затягаю тебе по судах!

НІКА
(презирливо)
А я відправлю це відео в твою компанію, нехай колеги посміються. І до речі мій рюкзак подає на тебе в суд за сексуальне домагання.

Макс сердито дивиться на Ніку і видавлює з себе посмішку.

МАКС
(всміхається через силу)
Ну гаразд, пожартували, це було весело, дотепно, а тепер видали відео з інтернету.

НІКА
А чарівне слово?

МАКС
(наполегливо, ввічливо)
Будь ласка.

НІКА
Я подумаю.

МАКС
(Гнівно)
Зараз!

НІКА
Добре, добре, зараз, так зараз. Чого нервувати?

Ніка забирає в Макса телефон і видаляє відео. Макс забирає телефон.

МАКС
(зітхає)
Ніка, ти прекрасно знаєш, що мене підставили з цім відрядженням. Ти знаєш, що я не готовий до таких умов ні морально, ні технічно. Але ти користуєшся моїм складним становищем самим безсовісним чином! Ні, я тебе зараз не звинувачую. Я розумію, що це я десь схибив і втратив контроль над ситуацією. Просто я не можу зрозуміти коли і на якому етапі?

Макс дивиться на Ніку.

НІКА
З самих перших хвилин нашого знайомства ти вів себе, як…

МАКС
Засранець?

Ніка киває головою.

МАКС
Ти мені дуже сподобалась, от я і перестарався.

Ніка всміхається.

МАКС
Допоможи мені. Я без тебе не напишу цю статтю.
Макс і Ніка дивляться одне одному в очі. Тягнеться пауза від якої Ніка засмучується, але очі не відводить. Макс підходить до Ніки впритул і заглядає їй в очі.

МАКС
(Пошепки)
Як би не твій Сергій, то я б тебе зараз поцілував.

НІКА
(Здивовано)
Сергій? Який саме?

МАКС
(з жалем, всміхається)
Самий старший.

Макс мнеться, а потім бере Ніку за руки.

НІКА
(строго)
А як же мій Сергій?

Макс повагавшись відпускає руку Ніки.

МАКС
(Засмучено)
Вибач.

Макс йде.

НІКА
Макс нам не в ту сторону.

Макс йде в протилежну сторону.

НІКА
І не в ту.

Макс йде в третю сторону.

НІКА
Макс і не в ту.

Макс зупиняється і показує рукою в четверту сторону.

МАКС
(впевнено)
Ми з відти приповзли.

НІКА
(засмучено всміхається)
Пробач, мені важко сприймати тебе…

МАКС
Не ворогом?

Ніка винувато всміхається і киває головою. Макс розуміючи зітхає і всміхається.

НІКА
Пробач.

МАКС
(стримано, ввічливо)
Все в порядку.

НІКА
Ну пробач! Я тупо пошуткувала!

Ніка винувато дивиться на Макса і зітхає. Макс дико ричить, зривається з місця і біжить до Ніки. Ніка пищить від несподіванки, сміється і тікає. Макс і Ніка бігають між дерев і сміються. Макс вдає з себе чи то мавпу, чи то  первісну людину, ричить і б’є себе в груди. Ніка зображає з себе, то кішку, то молоденьку антилопу. Макс наздоганяє Ніку і хапає її. Вони вдвох падають і сміючись котяться вниз по крутому схилу.

НАТ. ПІД ПАГОРБОМ. ДЕНЬ

В кінці схилу Ніка опиняється на Максові і голосно сміється. Макс швидким рухом скидає Ніку з себе і міцно обійнявши цілує в уста. Ніка кусає Максу губу до крові. Макс скрикує від болю і відпускає Ніку. Ніка що сили дає йому ляпас, вскакує на ноги і швидко піднімається на гору. Макс збуджено і схвильовано дивиться їй у слід. Його губи в крові.

МАКС
(Кричить)
Ніка, пробач!

Макс вскакує на ноги і біжить за Нікою, яка швидко піднімається на гору.

МАКС
(сердито кричить)
Я прошу пробачення! Мені дійсно шкода! Я проявив до тебе зневагу, я вчинив егоїстично і нечесно! Я тобі обіцяю, я…
Макс підбігає до Ніки і хватає її за руку. Ніка відштовхує Макса гнівно на нього кричить.

НІКА
(Гнівно кричить)
Я, я, я! В тому то й проблема, що ти завжди думаєш виключно про себе! Знаєш в який момент ти став для мене ворогом?! Коли вперше кинув сміття на землю, коли наплював на інших людей, коли вирішив, що за гроші можна купити все, а що не можна купити, то можна вкрасти! Ти став моїм ворогом іще задовго до нашої зустрічі!

Ніка розвертається і швидко піднімається на гору. Макс іде за нею.

НАТ. ВЕРШИНА СХИЛУ. ДЕНЬ

Ніка підходить до свого рюкзака і хватає. Макс теж хватає рюкзак Ніки.

НІКА
(обурено)
Відпусти!

МАКС
(похмуро)
Дозволь я понесу твій рюкзак?

НІКА
(презирливо)
Ти іще ту консерву не з'їв.

МАКС
(невдоволено)
Ніка, не будь такою… Ти ж знаєш, що я жалкую про свій вчинок!

Макс дістає із своєї маленької сумочки пом’яту баночку консерви і простягає Нікі. Ніка з пересердя б’є Макса по руці і консерва падає на землю біля їх ніг.

НІКА
(Ображено)
Я ніколи тобі цього не пробачу!
МАКС
(Гнівно кричить)
По перше, це був поштовх чистих і гарних почуттів.

НІКА
(презирливо)
Ти про крадіжку консерви?

МАКС
(гнівно кричить)
Я дуже жалкую, про той поцілунок. Чесно, мені дуже шкода і навіть огидно за свою слабкість! І не тому, що в тебе є Сергій, хоча і це теж. Але я ненавиджу себе за те, що закохався у твою зовнішність, за якою криється, жадібна, підступна, жорстока і самозакохана… самка!

НІКА
(обурено)
Самка?!

МАКС
(Сердито)
Хомо самка! Ти вважаєш себе гарною людиною, але це не так. Ну, хоча б тому, що була б такою хорошою, як про себе думаєш, то не мучилась би зараз зі мною тут. Я кар'єрист і негідник, я це признаю. Але ти не краща за мене. Тому ми один для одного кара небесна. Подумай над цим.

Ніка не знайшовши, що сказати розлючено гарчить і що сили смикає свій рюкзак. Макс відпускає рюкзак і Ніка ледь не падає. Вона з ненавистю дивиться на сердитого Макса, вішає рюкзак собі на плечі і лізе на крутий пагорб.

НІКА
(Обурено)
Самка значить?! Ну нічого! В тебе попереду буде багато можливостей зрозуміти свою помилку!
(Гнівно кричить до Макса)
Хам і злодій! І не смій торкатись моїх речей!

Макс похмуро дивиться на Ніку.

НІКА
(Сердито собі під ніс)
Спочатку крем вкрав, потім консерви! Потім поцілунок вкрав! Волоцюга! Може це у столичних і нормально обкрадати один одного, а в нас за такі речі можна і по морді отримати! У нас чужа власність поважається! Невже не зрозуміло, що перед поцілунком треба спитати у дівчини, чи не огидний ти їй, чи не знудить її?!

МАКС
(Обурено, кричить)
Ой, та хвате вже стогнати!

Ніка зупиняється на вершині пагорбу і запихавшись, дістає флягу з водою.

НІКА
(Гнівно кричить)
А я не стогону! Просто не хочу, щоб ти торкався моїх речей. Ніколи! Ні за яких обставин!

Ніка випускає з рук флягу і та котиться в низ, прямо до ніг Макса. Макс посміхається насолоджуючись неприємністю Ніки. Ніка прикро кривиться.

НІКА
(стримано)
Максим Сергійович, киньте будь ласка мені мою флягу.

МАКС
(Підкреслено ввічливо, смакуючи ситуацію)
Я б з радістю, але ви щойно заборонили мені торкатися ваших речей. Сказали, за будь яких обставин.

НІКА
(Видавлює з себе посмішку)
Макс ну не будь таким… . Будь ласка кинь мені флягу!

МАКС
Флягу?

НІКА
Флягу!

Макс піднімає флягу і бовтає в ній водою.

МАКС
Ну, як що тільки флягу, то вода тут зайва. Ти не проти, як що я трохи?…

Макс посміхаючись відкручує кришку фляги.

НІКА
(Сердито)
Щоб ти подавився!

Макс прицмокуючи п'є воду.

МАКС
(задоволено)
Оп, і не подавися!

Решту води Макс переливає у свою порожню пляшку, яку дістає із сумки. Ніка розлючено дивиться на Макса, який кидає їй, але так слабо, що вона падає на землю через метр.

МАКС
Ой, вибач! Давно не їв, геть заслаб. Як що даси мені щось перекусити я тоді її точно докину.

Ніка сердито дивиться на Макса, швидко йде в глиб пагорба і зникає. Макс всміхається. Із-за скелі виходить сердита Ніка і піднімає з землі свою флягу. Макс обурено дивиться на Ніку.

МАКС
(обурено)
Хотіла заставити мене дертись на цю гору?! Яка ж ти тільки…

НІКА
(невдоволено)
Підступна? Так я така! А ти крадій консерв і поцілунків!

Ніка піднімає свою флягу і йде за гору. Макс невдоволено зітхає, йде за Нікою, а потім повертається і піднімає консерву.



НАТ. ВОДОСПАД ДІВОЧІ СЛЬОЗИ. ДЕНЬ

Йде дощ, гримить гром. Ніка і Макс стоять впритул один до одного втиснувшись спинами у невеличку впадину під водопадом Дівочі сльози. Ніка і Макс потайки милуються обличчями один одного. Дощ перестає йти і виходить сонце.  Макс і Ніка продовжують стояти під козирком водоспаду зачаровано милуючись крапля води і кидають потайки один на одну погляди. А коли їх погляди зустрічаються, то обоє підкреслено невдоволено кривляться і виходить із під козирка водоспаду.

НАТ. ГОРА ПЕТРОС. ДЕНЬ

Макс і Ніка піднімаються на гору. Макс записує розповідь Ніки на диктофон.

НІКА
(байдуже)
Ми піднімаємось на гору Петрос. Висота 2020 метрів.  Поряд, за глибокою сідловиною видніється ще вища гора Говерла, висота якої сягає 2061 метрів над рівнем моря.

Макс кидає погляд на сусідню гору, яка видніється вдалечині і помічає великого вовка, який стоїть на краю скелі і дивиться на нього. Макс гарчить на вовка і показує йому кулак. Вовк гарчить і біжить геть. Макс всміхається і його погляд привертають сідниці Ніки в тугих штанях, яка піднімається на гору перед Максом. Ніка озирається на Макса і помічає його погляд на своїх сідницях.

НІКА
(Обурено)
Ти куди це вилупився?

МАКС
(з претензією)
На твої сідниці, а чому ти питаєш?

Ніка обурено дивиться на усміхненого Макса і намагається підніматися спиною вгору, потім боком, потім зупиняється.

НІКА
(сердито)
Йди вперед!

МАКС
(всміхається)
А я дороги не знаю.

Ніка сердиться, дістає з рюкзака бандану, зав'язує собі на стегна і продовжує підніматися на гору.

НАТ.КАРПАТЬСКІ ПЕЙЗАЖІ. ДЕНЬ

Нарізка кадрів де Макс і Ніка йдуть серед різних краєвидів зустрічаючи різних звірів, і птахів. Тварини дозволяють Нікі себе гладити і шарахаються від Макса. Ніка розповідає Максу вказуючи на різні пам'ятки природи. Похмурий Макс йде ледь поспішаючи за Нікою при цьому він, то робить селфі, то записує розмову Ніки на телефон.

НАТ. ГОРА ПЕТРОС. РІВНИНА. ДЕНЬ

Макс і Ніка йдуть. Макс футболить перед собою пом’яту банку консерви. Банка б'ється об камінь і лопається. Макс переможно улюлюкає, підбігає до банки і піднімає її тремтячими руками. Він жадібно висмоктує сік, який ллється крізь тріщину в банці і виколупує брудними руками шматки м'яса і засовує собі в рот голосно плямкаючи. Ніка з огидою дивиться на нього.

МАКС
(Сміється і розмовляє з набитим ротом)
Ха, ха, який облом, правда Ніка? Ні з того ні з чого подарувала мені консерви, а могла б копійку заробити!

НІКА
(Спокійно)
Нічого я на твоєму метеоризмі зароблю.

МАКС
(Сміється)
На чому?

У Макса бурчить живіт. Макс хватається за живіт.

МАКС
(схвильовано)
Ой.

НАТ. БІЛЯ ВЕЛИКОГО КАМЕНЯ. ДЕНЬ

Ніка розмовляє по телефону і ходить неподалік від валуна із-за якого тирчить маківка Макса, який там присів.

НІКА
(Обурено в телефон)
Антон Антонович у мене дійсно немає можливості зробити фотографії. При чому тут інфляція і нові тенденції? Ну гаразд, скільки ви заплатите за статтю без фотографій?! Скільки?! А може безкоштовно заберете?!

У телефоні звучать короткі гудки.

НІКА
(Сердито кричить в телефон)
Шахрай!
(До Макса, роздратовано)
Максим Сергійович, ви там заночуєте, чи як?!

МАКС
(роздратовано)
Не чіпай мене!

НІКА
(Сама собі, Сердито)
Там шахрай, тут крадій іще й засранець. Ніка, ти десь схибила!

Ніка кидає погляд на телефон Макса, що валяється поряд із його сумочкою. Вона піднімає телефон, підходить навшпиньках до каменю і піднявши високо руки, фотографує Макса. Макс сидить спиною до Ніки, тому її не помічає. Ніка повертається назад і засовує телефону у сумку Макса. Із-за валуна виходить втомлений Макс із блідим обличчям і сідає біля своєї сумки. Він забиває в люльку чорні кульки і розпалює. Ніка підводиться і бере в руки рюкзак.

НІКА
(Похмуро)
Нам пора.
МАКС
О, ні найближчі кілька годин мене з цього місця підніме лише диво.

Раптом Макс схоплюється на ноги і біжить до великого каменю.

НІКА
(з сарказмом)
О, диво!

Макс сердито озирається на Ніку і забігає за камінь.

НАТ. ОФІС РЕДАКЦІЇ. КАБІНЕТ ЛЬВОВИЧА. ДЕНЬ

Львович сидить перед великою плазмою на якій видно кілька чоловіків в ділових костюмах за столом.

ДИРЕКТОР-1
(похмуро)
Едуард Львович, пройшло п'ять днів, а ми й досі не маємо жодного варіанту статті.

ЛЬВОВИЧ
(схвильовано)
Наш журналіст як раз зараз йде за маршрутом, про який повинен написати статтю. Через два дні його похід в гори закінчиться і тоді в нього залишиться іще три дні на написання статті.

ДИРЕКТОР-1
(сердито)
Тобто ви пропонуєте нам презентувати статтю замовникам в останній день?!

ДИРЕКТОР-2
Без будь якої перевірки і правок?!

ЛЬВОВИЧ
(розгублено)
Ви праві, це недопустимо! Стаття буде готова через чотири дні!

ДИРЕКТОР-3
(гнівно)
Через три дні!

ЛЬВОВИЧ
(розгублено)
Це неможливо! Наш журналіст лише за два дній закінчить свій похід!

ДИРЕКТОРИ-1, 2, 3
(гнівно)
У вас три дні!

Директори зникають із плазми. Львович розгублено бігає очима по плазмі.

НАТ. РЕДАКЦІЯ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

Ольга сидить за комп’ютером і вивчає сайт, що пропонує послуги пластичної операції. Раптом двері різко відкриваються і в кабінет швидко заходить сердитий Львович і кричить на Ольгу.

ЛЬВОВИЧ
(сердито)
Третій день я не можу побалакати із Максимом! Третій день я не контролюю статтю, від якої залежить моє майбутнє!

ОЛЬГА
(розгублено, обурено)
Я ж вам казала, що в горах поганий зв'язок! Але не зважаючи на це я все ж таки побалакала з Максимом і він мене запевнив, що стаття буде чудовою.

ЛЬВОВИЧ
(недовірливо, схвильовано)
Чудовою?!

ОЛЬГА
Сказав, що це буде найкраща його стаття.

ЛЬВОВИЧ
(наполегливо)
Як що сьогодні не побалакаю з Максимом, то завтра я сам до нього полечу, але за ваш рахунок Ольга Степанівна!

ОЛЬГА
(розгублено)
Едуард Львович, це ж не я його туди відіслала.

ЛЬВОВИЧ
(схвильовано кричить)
Я знаю! Але в нас надзвичайна ситуація!  Через три дні, ми повинні презентувати статтю, яку пише Макс!

ОЛЬГА
(розгублено)
Це ж не можливо!…

Ольга схвильовано дивиться на Львовича.

ЛЬВОВИЧ
Негайно передайте Максу, щоб відіслав мені усю інформацію по статті: замітки, нариси, думки, план, чернетки,  все, що він встиг записати.

Львович кидає погляд на глибокий розріз декольте Ольги і швидко виходить із кабінету. Ольга засмучено поправляє своє декольте, а потім всміхається.

НАТ. БІЛЯ ВЕЛИКОГО КАМЕНЯ. ДЕНЬ

Макс сидить за каменем. Ніка доїть козу і надоює повну кружку молока. Із-за каменю виходить блідий Макс. Він підходить до своєї сумочки і лягає на землю.

НІКА
(Турботливо, схвильовано)
Максим Сергійович, як ви себе почуваєте?

МАКС
(Сердито)
Смійся, смійся, я на тебе в суд подам за замах на моє життя!

НІКА
(схвильовано)
А це вже погано!
МАКС
Чому?

НІКА
Ти мене вже лякав судом і я не боялася. А тепер знову почав. Втрата пам'яті, це дуже поганий симптом.

МАКС
(сердито)
Ой, ой, які ми дотепні!
(кривиться)
Ой!

Макс схоплюється на ноги і знову біжить в напрямку каменю і пробігає біля кіз. Одна коза какає трав’яними кульками. Макс зупиняється і вражено з огидою дивиться на козяче лайно, а потім на Ніку.

МАКС
(Гнівно, з огидою)
Я курив лайно?!

НІКА
Зате без ГМО.

Макс хватається за живіть.

МАКС
(Погрозливо)
Я зараз повернусь, тож не розслабляйся!

НІКА
Ага, а ти не напружуйся!

Макс кривиться і забігає за камінь. Ніка втомлено зітхає і дістає з аптечки пакетик з порошком. Із-за каменю виходить блідий Макс і весь тремтить. Він підходить до своєї сумки і лягає на землю.

МАКС
(кволо)
А тепер я точно помираю.

Ніка розкриває порошок і дає Максу.

НІКА
Проковтни це і за пів години будеш як огірочок.

МАКС
Я і так як огірочок, зелений. І до речі платити не буду, принципово!

НІКА
Дарунок компанії!

Макс висипає порошок в рот і намагається проковтнути, але марно. Порошок висипається із сухого рота і налипає на його обличчя.

МАКС
(закашлюється)
Мені треба запити.

НІКА
Води немає. Як що хоч, ось козяче молоко.

Макс з огидою кривиться і мотає головою - ні.

НІКА
Ой, та ладно, гімно курив і подобалось, а молоком він гидує.

Макс сердито кривиться. Ніка піднімає голову Макса і заливає йому молоко в рота. Макс з огидою кривиться і п’є, але поступово вираз огиди зникає і він із жадністю допиває усе молоко. У Макса дзвонить мобільний телефон. Він вмикає зв’язок і дивиться на Ольгу в телефоні.

ОЛЬГА
(Схвильовано)
Макс, у мене проблема.

МАКС
(всміхається)
Ой, Ольга Степанна спасибі, що запитали! У мене все чудово! Таке незабутнє відрядження. Я вам усім так вдячний!

НАТ. РЕДАКЦІЯ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

Ольга дивиться на плазму на якій видно Макса з вимазаним обличчям в білий порошок.

ОЛЬГА
А що це на твоєму обличчі?

МАКС
(пафосно)
Я помираю!
НАТ. БІЛЯ ВЕЛИКОГО КАМЕНЯ. ДЕНЬ

ОЛЬГА
(схвильовано, сердито)
Ну, все, я більше не можу ризикувати твоїм життям! Я викликаю рятівний гелікоптер. Де ви знаходитесь?

МАКС
(пафосно)
Не так швидко Оля, я вже на фінішній прямій! Не я розв’язав цю війну, але я її закінчу. І до речі, я полонених не беру!

Ніка відвертається від Макса і давиться сміхом.

ІНТ. КОРПОРАЦІЯ. КАБІНЕТ ОЛЬГІ. ДЕНЬ

Ольга сидить перед плазмою і спілкується з Максом.

ОЛЬГА
(Роздратовано)
Справа твоя, але потім не кажи, що я тебе не попереджала. По перше, в тебе лише три дні, щоб написати статтю.

МАКС
(обурено)
Що за ідіотизм?! Я лише через два дні дойду до кінця цього божевільного походу!

ОЛЬГА
(співчуваючи)
Максік, це категорична вимога Львовича. Спасай себе благаю! Повертайся і заляж на дно, я сама за тебе заповню заявку про звільнення. Через пару місяців ти знову повернешся!

Макс

(гнівно)

Як кажуть в народі горить сарай, гори і хата! 
ОЛЬГА
(розчаровано, сердито)
Як хочеш. Львович вимагає від тебе будь які матеріали по статті, і саме головне, це твої селфі!

МАКС
(гордо)
Фото вишлю, і трохи аудіо,  більше нічого в мене немає!

ОЛЬГА
(сердито)
І ти з таким матеріалом думаєш щось написати?

Ольга сердито натискає на кнопки клавіатури і Макс зникає з екрану. 

ОЛЬГА
(роздратовано)
Впертий ідіот! Ну нічого, ти все одно будеш моїм!

НАТ. ОФІС РЕДАКЦІЇ. КАБІНЕТ ЛЬВОВИЧА. ДЕНЬ

Похмурий Львович знервовано ходить туди-сюди по кабінеті. На екрані комп'ютера з'являється повідомлення, що прийшов лист від Макса. Львович відкриває листа, бачить там купу прикріплених фотографій.

ЛЬВОВИЧ
(роздратовано)
Пулітцерівська вискочка, навіщо мені твої фото?!

В кінці фотографій прикріплений документ під назвою «Закохані в Карпати». Львович нетерпляче кліка на документ і той відкривається. Львович сідає за стіл і читає документ.

ІНТ. КОРПОРАЦІЯ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ДЕНЬ

На екрані комп'ютера з'являється повідомлення, що прийшов лист від Макса. Ольга бачить, що лист відправлено з телефона Макса їй і Львовичу.

ОЛЬГА
(роздратовано)
От ідіот, а Львовичу навіщо висилати?! Треба було лише мені!
Ольга відкриває листа в якому прикріплено купу фотографій і документ під назвою «Закохані в Карпати». Ольга закохано переглядає фотографії Макса. Раптом її погляд стає хижим.

ОЛЬГА
(з холодною посмішкою)
А тепер Максік, ти точно попався.

НАТ. ГОРИ. ГІРСЬКЕ ПЛАТА БІЛЯ ВЕЛИКОГО КАМЕНЯ. ДЕНЬ

Втомлений Макс і похмура Ніка сидять на землі. У Макса знову дзвонить телефон. Макс натискає кнопку і на екрані з'являється збентежена Ольга.

ОЛЬГА
(Збентежено)
Макс, ти з розуму вижив?

МАКС
(Обурено)
Ні, лише отруївся, мене пограбували, я накурився козячого лайна і вже забув, коли їв людську їжу, вмивався і чистив зуби а чому ти цікавишся?

ОЛЬГА
(трагічно)
Львович подивився твої фотографії і… ну… . Макс ти сам підписав собі вирок. Львович сприйняв твою фотографію, як персональну образу.

Ольга з жалем дивиться на Макса і зникає з екрану. Макс придивляється фотографії на телефоні і зупиняється на тій, де він сидить з голою дупою за камінням, яку сфотографувала Ніка. Ніка заглядає в телефон Макса, невдоволено кривиться і повільно відходить. Макс сердито дивиться на Ніку, підводиться і повільно йде до неї. Ніка повільно відходить взявши в руки свій рюкзак. Раптом Макс морщиться, хапається за живіт і швидко біжить до великого каменю.

НАТ. ЛІС. ДЕНЬ

Макс і Ніка йдуть на великій відстані один від одного. Раптом Макс зривається з місця і біжить за Нікою, Ніка теж біжить. Макс запихавшись переходить на ходу не зводячи сердитого погляду з Ніки.
НІКА
(З насмішкою)
Ну навіть, як що ти мене зловиш, то що?

МАКС
(сердито)
То ніщо!

Макс зривається з місця і біжить за нею. Ніка тікає. Макс через кілька кроків запихавшись переходить на ходу.

НІКА
(Презирливо)
Здохля! Ти ні на що не здатний, навіть бути чоловіком перед жінкою. Справжнім чоловіком, а не розмазнею, що скиглить від кожної проблемки.

Макс знову зривається з місця і біжить. Ніка тікає. Макс падає, хапається за ногу і кричить від болю. Ніка недовірливо дивиться на Макса.

МАКС
(Кривиться від болю)
Ой, моя нога! Як боляче! Боже, що за мука!

НІКА
(Недовірливо)
Макс, ти мене обманюєш?

МАКС
(Стогне)
Нога, моя нога!

Ніка обережно підходить до Макса.

НІКА
Макс, як що ти мене обманюєш, то я не знаю, що з тобою зроблю.

МАКС
(Стогне)
Лякаєш невідомістю?

Ніка підходить до Макса.

НІКА
Гаразд, потерпи, я зараз подивлюсь!

Вона знімає черевик з ноги Макса і обережно мацає ногу.

МАКС
(Кривиться від болю)
Ай, ой! Ніка, що ж ти робиш?! Обережніше!

НІКА
Поворуши пальцями.

Макс ворушить пальцями ноги і ойкає.

НІКА
(Стримано)
Здається, ти просто потягнув зв'язки, це боляче, але не смертельно. Я зараз викличу рятівний гелікоптер.

Ніка дістає телефон. Макс хватає Ніку за руку.

МАКС
(крізь біль)
Не треба! Я не здаюсь! Я буду йти до кінця, а не зможу йти, буду повзти до кінця, а як що не зможу повзти…

НІКА
(роздратовано)
Ага, то ляжеш і будеш лежати в сторону свого кінця.

МАКС
(кривиться від болю)
О, ти теж цей прикол знаєш?

НІКА
Це я сказала своїй шкільній подрузі в третьому класі. А тепер Максік не соромся своїх слабкостей.

МАКС
(здивовано)
В якому сенсі?

Ніка смикає Макса за ногу і той голосно і довго кричить від болю.
НАТ. ГОРИ. ДЕНЬ

Ніка тягне Макса, який навалився на її плече і плигає на одній нозі перетягнутій еластичним бинтом. Запихавшись, вона зупиняється, садить Макса і знесилено падає поруч.

МАКС
(Стогне)
Пити…

Ніка витирає рукою спітнілий лоб Макса і набирає номер. Чути короткі гудки, сповіщаючи про відсутність мережі.

НІКА
(Втомлено)
Макс, я не бачу сенсу продовжувати нашу подорож. То ж я йду за допомогою.

МАКС
(Кривиться від болю)
Ні не йди! Мені вже краще. Я зараз піду сам.

Макс намагається встати на ноги, але морщиться від болю, падає і знову намагається встати. Ніка притискає Макса до землі і не дає йому піднятися.

НІКА
Макс, лежи, інакше зробиш  іще гірше!

МАКС
(Марить)
Води, води, як боляче … хочу води… мама це ти? Дай поїсти, мамочка, я такий голодний…

Ніка плаче. Швидко дістає банку консерви, відкриває ножом, кладе голову Макса собі на коліна і взявши шматок м’яса з банки підносить до його губ. Макс тягнеться губами до їжі. В цей момент на обличчя Макса плигає величезна слизька жаба. Макс верещить від жаху, вскакує на ноги і бігає навколо Ніки. Ніка обурено дивиться на Макса.

НІКА
(Гнівно кричить)
Макс! Неможна гратись з такими почуттями! Я за тебе хвилююсь, переживаю, а ти?!

МАКС
(Гнівно кричить)
А я насолоджуюсь звичним до себе відношенням. Я люблю, коли мене люблять!

НІКА
Все, з мене досить! Я відмовляюсь від цієї роботи! Я тебе бачити не хочу! Я тебе ненавиджу!

МАКС
(Сердито)
Ну, що ж, я й сам справлюсь!

Ніка гнівно дивиться на Макса, хватає свій рюкзак і йде. Сердитий Макс дивиться їй у слід.

ІНТ. КАБІНЕТ ЛЬВОВИЧА. ДЕНЬ

Львович сидить за столом.

ЛІЗА
(Голос з комутатор)
Едуард Львович, до вас Ольга Степанівна.

ЛЬВОВИЧ
(Сухо)
Нехай зайде. Я для всіх зайнятий.

ЛІЗА
Зрозуміла.

До кабінету заходить засмучена Ольга.

ОЛЬГА
(Засмучено)
Викликали?

ЛЬВОВИЧ
(Сухо)
Так, проходьте.

Ольга підходить до стільця за столом і вже збирається сісти.

ЛЬВОВИЧ
(Сухо)
Ні, ні, не сюди. На диван будь ласка.

Ольга здивовано дивиться на Львовича і сідає на диван. Львович виходить із-за столу, підходить до Ольги і сідає поруч.

ЛЬВОВИЧ
(Всміхається)
Ольга Степанівна, ви наш самий найцінніший працівник… . Тому я вибив для вас  двотижневий відпочинку на Балі.

ОЛЬГА
(Вражено, радісно)
Як приємно! А хто іще їде відпочивати?

ЛЬВОВИЧ
(засмучено всміхається)

Я!

ОЛЬГА
Чудово, а іще хто?

ЛЬВОВИЧ
(засмучено)
І більше ніхто.

ОЛЬГА
(сухо)
Сподіваюсь не в номері молодят?!

Львович засмучено відводить очі. Ольга обурено хмикає. Львович зітхає, а потім гаряче і закохано дивиться на Ольгу, хватає її за руки і цілує.

ЛЬВОВИЧ
(палко шепоче)
Ольга Степанівна я вас кохаю! Кохаю до безтями! І вже не можу приховувати цього сильного і чистого почуття!

Ольга розголублено намагається прибрати руки, але Львович не відпускає і закохано дивиться їй в очі.

ОЛЬГА
(розгублено)
Ну по-перше я все ще офіційно заміжня.
ЛЬВОВИЧ
Ви вже два роки не живете разом і в нього інша сім'я!

ОЛЬГА
(наполегливо)
А по друге у вас траур.

Львович кидає погляд на обручку на лівій руці.

ЛЬВОВИЧ
(впевнено)
Я думаю десять років для трауру достатньо.

Ольга різко смикає руками і звільнившись, швидко підводиться і виходить з кабінету. Львович закриває обличчя долонями і сидить так деякий час, а потім прибирає руки і на його обличчі сіяє посмішка.

ЛЬВОВИЧ
(радісно)
Нарешті вона все знає!

НАТ. ГОРИ. ВЕЧІР

Похмурі Макс і Ніка йдуть на великій відстані. Макс йде позаду. У нього дзвонить телефон. Макс натискає кнопку і на екрані з'являється Ольга.

ОЛЬГА
(Схвильовано)
Звільнили Миколу Опанасовича, уявляєш самого Хамовича?!

МАКС
(Похмуро)
І що?

ОЛЬГА
(Нагнітає)
Ти останній кандидат на посаду редактора, тому Львович кине проти тебе всі свої сили і час!

МАКС
(Похмуро)
Плювати.

ІНТ. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ВЕЧІР

ОЛЬГА
(Збентежено, розгублено)
Плювати?!

МАКС
Статті не буде, я повертаюсь.

ОЛЬГА
(Радісно)
Нарешті…
(схаменувшись, тараторить)
Нарешті ти сам все зрозумів. Максік у тебе з самого початку не було шансів. Природа, це ж не твоя тема. А я тебе захищу, і фінансово підтримаю. А коли тут все заспокоїться, то візьму  назад. Тож мені зараз писати від тебе заяву на звільнення і нести Львовичу на підпис? Правильно?

МАКС
Пиши.

Макс похмуро дивиться на Ольгу і зникає з екрану. Ольга полегшено зітхає. Дивиться на годинник, який показує 20:00.

ОЛЬГА
(розпливається в усмішці, сама собі)
Скоро я займу місце Львовича, а Максік стане моїм. 

В Ольги дзвонить телефон. Вона піднімає слухавку.

ЖІНКА
(голос в телефоні)
Добрий вечір Ольга Степанівна! Вас турбує Тамара Вікторівна з клініки Корекція краси. Ви вже визначились стосовно розміру грудних імплантантів і сідниць?

Ольга дивиться на себе в дзеркало і всміхається.

ОЛЬГА
(всміхається)
Визначилась. Головне не розмір, а те, що у вас під зачіскою. Прощавайте!

Ольга всміхається і кладе слухавку.

НАТ. ЛІС. ДЕНЬ

Ніка сидить на камені і нетерпляча поглядає на годинника.

НІКА
(кричить)
Макс, нам пора йти! Агов, ти мене чуєш?!

Не дочекавшись відповіді Ніка заходить у кущі.

НАТ. ЛІС. ГАЛЯВИНА. ДЕНЬ

Ніка виходить на Галявину серед якої росте дві деревини біля яких сидить Макс і жує чорниці, які зриває з кущиків навколо себе. Ніка підходить до Макса.

НІКА
(сердито)
Макс, як що не хочеш загубитись, то треба відгукуватись!

Макс не звертає на Ніку уваги, а іще швидше зриває і запихає в рота ягоди. Ніка обходить Макса і дивиться на його вимазане обличчя у темно синій сік від чорниць.

НІКА
(схвильовано)
Ти що робиш?! Виплюнь! Негайно виплюнь!

Макс перелякано дивиться на Ніку і швидко випльовує.

НІКА
(сердито)
І не смій більше ніколи їх їсти.
(всміхається)
Принаймні без мене.

Ніка всміхається і їсть ягоди. Макс розлючено хватає з куща жменю ягід і розчавлює по обличчю Ніки. Ніка обурено гарчить і розчавлює жменю ягід об обличчя Макса. Раптом за їх спинами чути вовче гарчання. Ніка і Макс дивиться на вовка, який стоїть на краю галявини і дивиться на них.

НІКА
(Роздратовано)
У нас проблема.

МАКС
(Роздратовано)
Він один, нас двоє. Це у цуцика проблема.

НІКА
Він тут не один.

На галявину з усіх боків виходять вовки і серед них один великий. Вовки гарчать і повільно наближаються до Макса і Ніки замкнувши навколо них коло.

НІКА
Повільно ліземо на дерева. Тільки без різких рухів і не зводь з них погляду.

Ніка повільно підходить до дерева і лізе на гору. Макс  швидко біжить до дерева і лізе на найближче дерево. Вовки підбігають і кидаються на дерево намагаючись схопить Макса за ногу, але Макс дуже швидко вилізає на саму верхівку і перелякано дивиться на оскаженілих тварин.

НАТ. ЛІС. НІЧ

Над горами і лісом чути вовче завивання.

НАТ. ЛІС. НІЧ

Макс і Ніка сидять на деревах. Ніка прив'язала себе паском до стовбура і жує консерви спостерігаючи за вовками, які оточили дерево Макса і виють. При цьому біля дерева Ніки жодного вовка.

НАТ. ЛІС. РАНОК (РЕЖИМ)

Серед дерев на галявині спить Дружбак. Промінь сонця світить йому в обличчя. Дружбак усміхається у вісні. Починає звучати музика (Вівальді - Адажіо). Дружбак відкриває очі і сідає.

ДРУЖБАК
(радісно)
Good morning World!

Біля його обличчя схилена гілка гігантського папоротника. Дружбак перехиляє листок і йому в рота ллється вода. Він пополоскавши рота і випльовує. Збоку від нього схиляється виноградне гроно (дичка). Дружбак зриває ягідку винограду, жує і задоволено кривиться. Потім він вимикає будильник на телефоні, підводиться на ноги хватає чемодан за саморобну ручку сплетену з лози і радісно йде лісом.

НАТ. ЛІС. РАНОК

Макс сидить на дереві прив’язаний штанами. Він позіхає і потягується і ледь не впавши, хватається за гілку дерева. Він з жахом дивиться на вовків, які сидять під деревом і дивляться на нього. На сусідньому дереві Ніка робить зарядку. Вона підтягується на верхній гілці.

МАКС
Ніка!

Ніка не звертає на Макса уваги, вона сплигує на нижню гілку і відпрацьовує удари по стовбуру дерева, неначе на дерев'яному манекені.

МАКС
Що будемо робити?

Ніка тренується не дивлячись на Макса.

НІКА
Я почекаю доки ти не впадеш від голоду. І поки вовки будуть снідати тобою, я з відси піду.

МАКС
(Обурено)
Ти жартуєш?

Далі Ніка після кожної сказаної фрази наносить серію ударів.

НІКА
(сердито)
Ти перервав експедицію і я втрачаю гроші! Через тебе я розчаровую дітей! Через тебе страждає моя репутацію! То хіба мені до жартів?

Ніка сердито дивиться на Макса.

МАКС
(Обурено, схвильовано)
Це шантаж?

НІКА
(наполегливо, сердито)
Так! Або ти йдеш до кінця, або твій кінець стане коротший ніж є. Вибач, за каламбур.

Ніка суворо дивиться на Макса. Макс психує, відв’язує штани, якими прив'язав себе до стовбура дерева і від хвилювання впускає їх. Штани падають на землю і вовки їх шматують. Макс перелякано дивиться на вовків.

МАКС
(Роздратовано)
Ну, гаразд! Я хочу продовжити роботу над статтею і дійти до кінця. Що далі?

НІКА
(кокетуючи)
А далі мені не вистачає фотографій для моєї статті.

Макс фотографує Ніку на свій телефон.

НІКА
(Невдоволено)
Багато фотографій.

МАКС
(Роздратовано)
Багато фотографій де ти на дереві?

НІКА
(Невдоволено)
Гаразд. Зараз ми чекаємо, коли вся зграя розійдеться, а нас залишиться охороняти отой старий вовк. Тоді ми на нього нападемо до того, як він погукає стаю.

Ніка вказує рукою на старого вовка. Макс невпевнено дивиться на вовка. Раптом за деревами, зовсім поруч чути страшний звіриний рик, який наближається до Ніки і Макса. Вовки налякано дивляться в сторону звідки чути рик і тікають. Макс і Ніка переглядаються між собою.

МАКС
(Перелякано кричить)
Цей монстр десь поруч!

НІКА
(Кричить)
Тікай до річки!

Ніка кидає рюкзак на землю, сплигує з дерева і швидко біжить в сторону річки, яку видно в далечині. Макс швидко злізає з дерева, хватає свої подрані штани і біжить за Нікою. На галявині настає тиша. Із-за кущів виходить усміхнений Дружбак і розмовляє по телефону.

ДРУЖБАК
(Всміхається)
Ні, я ніколи не планував стати клієнтом вашого банку. Ні, обмін валюти мене не цікавить. Ні, відкривати депозитну скриньку я не планую ! Колекційні монети мене не цікавлять. Золото? О, а це цікаво. Розкажіть мені про золото.

Дружбак проходить повз галявину де сиділи на деревах Макс і Ніка і йде далі в ліс продовжуючи розмову.

НАТ. БЕРЕГ РІЧКИ. ДЕНЬ

Макс втомлено підбігає до Ніки, яка стоїть на березі стрімкої річки і вдягає пошматовані вовками штани. Ніка вказує рукою на гору, що видніється за річкою.

НІКА
Тепер треба перейти річку і рухатись до… .

МАКС
(сердито перебиває)
Додому! Твоя робота закінчилась, а я повертаюсь додому.

Ніка сердито дивиться на сердитого Макса.

НІКА
(З презирством)
Кар'єрист бориться із сцикуном і програє.

МАКС
Так я кар'єрист, але не сцикун. Я альфа самець, я бізон, я танк який рухається до своєї мети не дивлячись на перешкоди. І те, що я зараз піду з компанії не програш, а тактичний маневр.

НІКА
(З презирством)
Ага, аякже, маневрено прогнутись перед труднощами виключно для підвищення аеродинаміки.

МАКС
(З відчаєм, зітхає)
Ніка, я класний журналіст, але моя спеціалізація не ліс і гори, а круті курорти, п’ятизіркові готелі, фешенебельні ресторани, вишукані вина! Розумієш?! Як що я навіть напишу цю статтю, вони легко знайдуть недоліки і викинуть на вулицю зіпсувавши репутацію. Після цього жодне пристойне видавництво мене не візьме на роботу.

НІКА
А це видавництво значить пристойне?!

МАКС
Воно найбільше і найпрестижніше.
(у відчаї)
Боже, я ж повинен був стати шеф редактором!

НІКА
(Сердито кричить)
Ну, так хватить скиглити! Бийся за свою мрію! Напиши статтю, відвоюй своє місце під сонцем! Доведи, що ти не жертва, а справжня скеля, хижак, альфа!

Макс зітхає і хитає головою - ні. Ніка кидає на Макса розчарований погляд, розвертається і йде вздовж річки. Макс йде за нею. У Ніки підвертається нога, вона скрикує, падає і схопившись за ногу стогне. Макс схвильовано підбігає до неї.

НІКА
(Кривиться від болю)
Моя нога! Як боляче!

МАКС
(Розгублено)
Що робити? Хочеш, я смикну за ногу?

НІКА
Ні, може стати гірше, ой, як болить!

Макс з жалем дивиться на Ніку.

НАТ. ГОВЕРЛЯНСЬКИЙ ВОДОСПАД. ДЕНЬ

Макс важко дихаючи несе вздовж річки Ніку, яка сидить у нього на спині тримаючи на плечах свій рюкзак.

МАКС
(крекче)
Ніка, ми точно повертаємось до цивілізації?

НІКА
(стогне)
Так.

МАКС
Витри мені лоба, бо я вже дороги не бачу.

Ніка витирає Максу спітнілий лоб своєю банданою. Вони проходять водоспад.

НІКА
Стій, тут треба перейти на інший берег.

Макс невпевнено дивиться на річку.

МАКС
(невпевнено)
Мені лізти в воду?

НІКА
(роздратовано)
Можеш спробувати перелетіти.
Макс невдоволено сопе, обережно заходить у воду і поступово занурюється все глибше і глибше. Вода сягає йому носа. Макс піднімає носа до гори і сердито дивиться на Ніку.

НІКА
Вибач, я думала ти вищій.
(урочисто)
До речі, ми зараз перетинаємо річку Прут. Вище по течії нам відкривається вид на  Пру;тський водоспад. Водоспад має шість каскадів, висота найбільшого — 12 м. Загальна висота падіння води — 80 м.

Макс сердиться, але сказати нічого не може, бо губи у воді. Підходячи до берега він перечіпляється і падає. Ніка злітає з Макса, падає на берег, перекатується через спину і рефлекторно вскакує на ноги.

НІКА
(Обурено кричить)
Обережно незграба! Мало не придавив мене!

Макс лежить у воді і обурено дивиться на Ніку, яка впевнено стоїть на ногах.

МАКС
(закипаючи від гніву)
Як твоя нога, Ніка? Бачу заросла!

НІКА
(Сердито кричить)
Макс, ми майже дійшли до кінця маршруту! Два дні для тебе нічого не вирішують, але це твій шанс на перемогу!

МАКС
(Гнівно кричить)
А ти все за свої гроші трусишся?!

НІКА
(Гнівно)
Так, хвилююсь! Але не для себе, а для дітей…

МАКС
(роздратовано перебиває)
Бла, бла, заради дітей, бла, бла комп’ютер, бла, бла, Ніка дбайлива мама розвела приїжджого лоха на гроші!

НІКА
(ображено)
Який же ти жалюгідний!

Ніка вказує рукою на гору в далечині.

НІКА
З правої сторони гори траса.

Ніка розвертається і йде в сторону лісу. Макс сердито дивиться їй у слід.

ІНТ. ОФІС РЕДАКЦІЇ. КОРИДОР. ДЕНЬ

Ольга йде по коридору. Підходить до дверей свого кабінету і відкриває їх. В дверях стоїть Львович. Ольга розгублено дивиться на Львовича.

ОЛЬГА
(розгублено)
Едуард Львович?

Львович робить крок в сторону, даючи прохід.

ЛЬВОВИЧ
(сухо)
Зайдіть, Ольга Степанівна.

Ольга заходить у кабінет.

ІНТ. ОФІС РЕДАКЦІЇ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ.ДЕНЬ

Ольга сидить за столом і пише ручкою заяву на звільнення від Макса. В заяві на ім'я Львовича написано: Заява. У зв'язку з сімейними обставинами прошу негайно мене звільнити за власним бажанням. Журналіст Максим Сергійович Король. Ольга дивиться на інший документ на якому стоїть підпис Максима і намагається намалювати на заяві щось схоже. Раптом двері кабінету розкриваються і в кабінет швидко заходить Львович. Ольга розгублено дивиться на Львовича, підводиться і перевертає аркуш із заявою на іншу сторону. Львович збуджено дивиться на Ольгу і повільно підходить. Ольга відступає назад доки не впирається в стіл. Львович впритул підходить до Ольги і відкриває перед її обличчям маленьку коробочку в якій лежить каблучка з великим діамантом.
ЛЬВОВИЧ
Я хочу бути з вами відвертим і сподіваюсь на взаємність.

ОЛЬГА
(холодно, з викликом)
Гаразд, ви чоловік не мого типу.

ЛЬВОВИЧ
(власно)
Мені байдуже. В коханні кожен старається лише для себе. Тому відтепер вам доведеться працювати без помилок.

Ольга холодно дивиться на Львовича. Львович переможно дивиться на Ольгу, швидко цілує в щоку і виходить із кабінету. Ольга з відразою кривиться і сердито витирає щоку.

НАТ. СКЕЛЯ. ДЕНЬ

Ніка сидить на краю кам’яної скелі звісивши ноги і похмуро дивиться вниз на бурхливу річку на дні ущелини. До Ніки підходить Макс і переборовши страх висоти сідає поруч. Деякий час вони мовчки дивляться в далечінь.

НІКА
(зітхає)
Макс, я тебе кохаю.

Макс здивовано дивиться на Ніку. Ніка засмучено дивиться на Макса.

НІКА
Діти про яких я піклуюсь не мої. Вони з інтернату. А я не одружена. Тож, як що виживеш, знайди мене.

Ніка відштовхується і плигає у прірву. Макс вскакує на ноги і збентежено дивиться на Ніку, яка летить вниз і падає у воду. Бурхливий потік річки несе Ніку.

МАКС
(Збентежено кричить)
Ніка!

Позаду Макса чути вовчий рик. Макс озирається і бачить позаду себе зграю вовків, які його оточили і повільно наближаються. Макс перелякано відходить до краю прірви. Самий здоровий вовків гарчить і кидається на Макса. Макс відплигує в бік і вовк летить у прірву. Інші вовки біжать на Макса. Макс перелякано кричить і теж плигає у прірву.

НАТ. СКЕЛІ. ДЕНЬ

Макс летить вниз і істерично верещить.

НАТ. БУРХЛИВА РІЧКА. ДЕНЬ

Бурхливий потік несе Ніку, вовка і Макса крутими порогами. Повз Макса пропливає товсте дерево. Він вилізає на деревину і наздогнавши Ніку, підхоплює її і допомагає вилізти.

НАТ. ПЕРЕД ВОДОСПАДОМ. ДЕНЬ

Стрімкий, бурхливий потік несе деревину з Максом і Нікою прямо до високого водоспаду. Макс і Ніка боряться із течією, але дерево все одно затягує у водоспад і вони летять вниз.

НАТ. ЛІС. БЕРЕГ РІЧКИ. БІЛЯ ЯБЛУНІ. ВЕЧІР

Серед гірських краєвидів тече спокійна річка.

МАКС
(Голос за кадром, ліниво)
Дилетантка-грубіянка.

НІКА
(Голос за кадром, ліниво)
Невдаха.

МАКС
Це я невдаха?! Ха, ха, два рази! Наскільки я розумію, то нас річка відкинула на початок маршруту. А це значить, що ми все ж таки вибились з графіку, причому  через твою непрофесійність .

НІКА
(Сердито)
Ти такий догадостливий.

Під яблунею неподалік від річки лежать із заплющеними очима роздягнуті до білизни Макс і Ніка. Вони намацують серед трави яблука і їдять. Макс розплющує очі, спирається на лікоть і дивиться на Ніку.
МАКС
І до речі, що ти там казала про кохання до мене.

Ніка відкриває очі і здивовано дивиться на Макса.

МАКС
Перед тим, як підступно залишити мене на одинці із вовками?

НІКА
(невдоволено кривиться)
Не лести собі, я просто спасала свій гонорар.

МАКС
(з насмішкою)
Та ладно, признайся що запала на мене, хе, хе… .

Макс давиться і закашлюється. Він червоніє і не може дихати. Ніка схоплюється на ноги, підбігає до Макса і плескає його по спині. Макс випльовує шматок яблука і робить глибокий вдих.

МАКС
Знову спасала свій гонорар?

НІКА
(сердито)
Просто живу істоту.

Макс з вдячністю дивиться на Ніку. Ніка всміхається, вони дивляться одне одній в очі. Макс засмучено всміхається і відвертається. Ніка кладе йому на плече руку. Макс озирається на Ніку і вона цілує його у щоку. Макс схвильовано і розпачливо дивиться на Ніку. На його обличчі відображається потужна внутрішня боротьба. Макс зітхає і відводить погляд.

НІКА
(всміхається)
Сергій просто друг з яким я допомагаю дітям із інтернату.

Макс схвильовано дивиться на Ніку, міцно обіймає її і цілує в губи.

НАТ. КАРПАТЬСКІ ПЕЙЗАЖІ НА ФОНІ ЗІРКОВОГО НЕБА. НІЧ

Макс і Ніка кохаються в різних місцях: біля вогню, в озері у водах якого відбивається зіркове небо, серед високої трави полонини залитої місячним сяйвом.

НАТ. ЛІС. БЕРЕГ РІЧКИ. БІЛЯ ЯБЛУНІ. РАНОК (РЕЖИМ)

Оголені Макс і Ніка сплять обійнявшись і вкрившись ковдрою серед високої трави, яку накрив густий туман.  До них підходить білий кінь і губами торкаючись їх обличь будить. Ніка і Макс прокидаються, всміхаються і гладять коня. У Макса дзвонить телефон. Ніка цілує Макса і підводиться. Макс натискає кнопку на телефоні і на екрані з’являється Ольга.

ІНТ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. РАНОК

Ольга сидить перед плазмою і дивиться на оголений торс Макса і схвильовано зітхає.

ОЛЬГА
(збуджено)
Максік, ти вже в аеропорту?

МАКС
Ні, я вирішив боротись до кінця.

ОЛЬГА
(роздратовано)
Що, знов?!

Макс підводиться і позаду нього в кадрі з’являється оголена Ніка, яка накинула на себе сорочку і застібає. Ольга вражено, розпачливо дивиться на Ніку і тремтить від злоби. 

ОЛЬГА
(гнівно шипить)
Поздоровляю Максік, а в Ніки непогана фігура!

МАКС
(Посміхається)
Ти була права, цей стакан виявився на половину повним.

ОЛЬГА
(Гнівно кричить)
Макс, негайно повертайся додому! Я вже написала заяву і її підписав Львович! Тебе тут більше не чекають! Розумієш?! Окрім мене більше ніхто!
(плаче)
Макс, ти мені обіцяв, що звільняєшся! Ти не можеш зараз так вчинити зі мною! Я тебе кохаю!

Двері кабінету відкриваються і в кабінет вривається Едуард Львович з букетом квітів. Львович побачивши на плазмі Макса, невдоволено кривиться і ховає букет квітів за спину. Макс з ненавистю дивиться на Львовича.

ЛЬВОВИЧ
(розгублено всміхається)
О, Максим, нарешті я тебе побачив! Стаття геніальна! Рада директорів щойно повідомила, що замовники у захваті!

ОЛЬГА І МАКС
(здивовано)
Яка стаття?!

ЛЬВОВИЧ
«Закохані в гори», яку ти мені прислав разом із фотографіями.

МАКС
(розгублено)
А, ви про цю? Дякую!

Ніка підходить до Макса впритул і сердито дивиться на нього. Макс намагається не дивитись на обурену Ніку. Львович з цікавістю спостерігає за Нікою і Максом.

ЛЬВОВИЧ
(хитро всміхається)
Стаття дійсно геніальна. Я й не знав, що ти настільки глибоко зміг зрозуміти природу Карпат і так витончено і поетично донести своє захоплення до читача.

НАТ. ЛІС. БЕРЕГ РІЧКИ. БІЛЯ ЯБЛУНІ. ВЕЧІР

Макс засмучено дивиться на Львовича на екрані телефону. Поряд стоїть Ніка і з біллю в очах дивиться на Макса, як на зрадника. По її щоках течуть сльози.

МАКС
(пригнічено, до Львовича)
Дякую… .

ЛЬВОВИЧ
Гарна робота, чекаю тебе вдома.

Львович зникає з екрану. Макс засмучено дивиться на Ніку і зітхає.

МАКС
Повір, це просто непорозуміння! Я не помітив, що разом із фото відправив твою статтю! Чесно! Я повернусь і розкажу їм всю правду.

НІКА
(крізь сльози, які її душать)
Ти можеш розказати правду прямо зараз!

МАКС
Зараз не можу! Зараз правда зруйнує мою кар’єру!

НІКА
Або твою душу.

Ніка плаче і йде геть. Макс розпачливо дивиться їй в слід.

ІНТ. КОПРОРАЦІЯ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ВЕЧІР

Львович сидить в кріслі і хитро всміхаючись спостерігає за Ольгою, яка знервовано ходить туди-сюди, а потім підходить до нього.

ОЛЬГА
(обурено)
Це ж не його стаття! Ви бачили обличчя Ніки?! Це її стаття! Макс не міг її написати фізично! Він же нічого в зеленому туризмі не тямить!

Львович вскакує з крісла і гнівно дивиться на Ольгу.

ЛЬВОВИЧ
(сердито кричить на Ольгу)
Саме тому ти його туди послала?!

ОЛЬГА
(схаменувшись, розгублено)
Ні! Навіщо це мені потрібно?!

ЛЬВОВИЧ
(кричить)
Підступна змія! Вирішила мене підставити, а потім підсидіти?!
(флеш бек)

НАТ. ОФІС РЕДАКЦІЇ. КАБІНЕТ ЛЬВОВИЧА. ДЕНЬ

За столом сидить Львович, навпроти нього сидить Ольга. Вони дивляться на екран великої плазми на якій видно трьох похмурих чоловіків в ділових костюмах за великим офісним столом. В кутку зображення на екрані надпис «Рада директорів Newlife». Один із чоловіків звертається до Львовича.

ДИРЕКТОР-1
Едуард Львович, як що ця стаття не сподобається нашим клієнтам з Line Travels…

ДИРЕКТОР-2
Тоді ми втратимо крупного клієнта…

ДИРЕКТОР-3
І головного редактора.

ДИРЕКТОРИ
(усі разом, погрозливо)
Ви розумієте натяк, Едуард Львович?
(кінець флеш беку)

ІНТ. КОПРОРАЦІЯ. КАБІНЕТ ОЛЬГИ. ВЕЧІР

Львович і Ольга стоять один навпроти одного і холодно дивляться в очі.

ОЛЬГА
(холодно)
А ти не такий ідіот, як я думала.

ЛЬВОВИЧ
(строго, владно)
На Балі тобі сподобається.

ОЛЬГА
Попереджаю, я не подарунок!

ЛЬВОВИЧ
(збуджено)
А я на пожертви не розраховую.

Львович і Ольга строго дивляться один на одного а потім пристрасно цілуються і зривають з себе одяг. На плазмі з’являється дзвінок від Макса. Львович і Ольга не звертають на нього уваги. Львович змітає зі столу речі, які там були разом із клавіатурою, мишкою і ноутбуком. В цей же час на плазмі з’являється Макс, який зацікавлено дивиться на Ольгу і Львовича. Помітивши Макса, Львович і Ольга відстороняються і засмучено переглядаються поправляючи зачіски і порваний одяг. Виникає незручна пауза.

МАКС
(похмуро)
Вибачте, я… .

ЛЬВОВИЧ
(роздратовано)
Максим ти щось хотів?!

МАКС
(засмучено)
Так… Признатись, що статтю написала Ніка, а не я… .

ОЛЬГА
(презирливо, важко дихаючи)
Пхе, а то я не здогадалась!

ЛЬВОВИЧ
(до Макса)
Ну, що ж поздоровляю нового редактора з талановитою журналісткою, яка буде писати статті про туризм для наших нових клієнтів.

Ольга обурено дивиться на Львовича.

ЛЬВОВИЧ
(строго до Макса)
Максим, сподіваюсь, наш секрет залишиться між нами трьома.

На екрані з'являється Ніка.

НІКА
(впевнено)
Між нами чотирма.

ОЛЬГА
(шипить собі під ніс)
Шустра пігаліца!

ЛЬВОВИЧ
(видавлює з себе посмішку)
Між нами чотирма.

МАКС
А іще я хотів би отримати службовий автомобіль… .

ЛЬВОВИЧ
(дратуючись)
Згоден, ти заслужив. Бувай!

МАКС
(швидко промовляє)
І відпочинок на Балі з номером для молодят за рахунок компанії!

ЛЬВОВИЧ І ОЛЬГА
(обурено, разом)
А губа не трісне?!
НІКА
(всміхається)
Ні, вона в нього тренована.

Макс і Ніка обіймаються, цілуються і випадають за край екрану. Позаду, вдалечині видно гірський краєвид по якому проходить Дружбак із чемоданом Макса а за ним крадеться зграя вовків. Чути страшний звіриний рик, який раніше звучав у фільмі. Вовки перелякано тікають. Дружбак дістає телефон і вимикає дзвінок. Виявляється, що страшний звіриний рик, це рінгтон на телефоні Дружбака. Дружбак прикладає слухавку до вуха і виходить за край екрану. Ольга наступає ногою на клавіатуру, що валяється на підлозі і зображення на плазмі зникає. Ольга впевнено обіймає Львовича і вони пристрасно цілуються продовжуючи зривати з себе одяг.