Мій несміливий дотик словом.
Невже існує досі мова (?)
Здалося користую вперше.
Як недосвідчений той вершник,
Я маю острах – що там далі,
Чи подолаю перевали,
І що побачу вдалині
В цій несподіваній війні.
А може то моя уява,
Коли тебе лишають права
На свою думку, почуття,
Ніби за гратами життя.
На створеній давно стіні
З’явилась відповідь…М-Е-Н-І.
І сльози, сльози на очах…
А може вигаданий страх(?)
Дотик словом
© Copyright: Нелли-Киев, 2017
Свидетельство о публикации №217012100800
Свидетельство о публикации №217012100800
Рецензии
