Та моїх дотиків не треба.
Отож я знов до свого неба,
Землі своєї, водоспадів,
Раптових злив, раптових градів.
Окрім видовищ стільки звуків -
Природи радість, її муки.
І Землю босоніж торкати,
Немов знімати свої грати.
Та слухати вітрові співи -
Це ще одне музичне диво.
Самотність, де нема розлуки,
Нема чекань, нема сполуки.
Знов до свого неба
© Copyright: Нелли-Киев, 2017
Свидетельство о публикации №217012700676
Свидетельство о публикации №217012700676
Рецензии