С. А. Есенин Собаке Качалова - украинская версия

От автора: Этот стих является украинской версией стихотворения С.А. Есенина "Собаке Качалова"

Собаці Качалова

Дай, Джиме, свою лапу, любий пес.
Щасливий той хто бачить твою вроду.
Погавкаймо на місяць до небес,
Розвіймо лаєм безгучну погоду.
Тож дай на щастя лапу, любий пес.

Я прошу, не лижись до забуття.
Уважно зрозумій хоч найпростіше.
Бо ти не знаєш що таке життя,
Що жити варто - це найважливіше.

Хазяїн твій людина говірка
І завжди радий на гостей чекати.
Та більш до тебе тягнеться рука,
Щоб з посмішкою радісно ласкати.

До біса гарний та чудовий пес,
Ти вмієш так  довірливо вітатись.
Неначе друг, сп'янілий від чудес,
Ти не спитавши лізеш цілуватись.

Скажи ж мені, серед гостей твоїх,
Яких було багацько або мало,
Та панна що засмученіше всіх 
Бува до тебе ще не завітала?

Вона-то прийде, сумніву не май,
Але ти замість мене привітайся.
За непровини лапу їй подай,
А за мої провини приласкайся.