Душман

                Душман.


           Цю  історію,  мені  розповів  за  чаркою  чаю,  мій  знайомий - Андрій.
Сталася  вона  з  ним,  ще  за  часів  Горбачовської  перебудови,  під  час  Лігачовської  боротьби,  із  "зеленим  Змієм"...
          Все  у  Андрія  почалося  ще  з  Афгана,  де  він  служив  строкову,  старшиною  роти  і  брав  участь  у  боєвих  діях  і  мав  призвисько - душман.
          Після  демобілізації  з  лав  Радянської  армії,  він приїхав  до  Києва  і  влаштувався  у  ППС (патрульно - постову  службу),  на  посаду  водія.
          Під  час,  з  одного  чергувань,  їх  екіпаж  затримав  п'яного  водія,  який  відразу  повів  себе  неадекватно,  погрожуючи  всім  звільненням...
          Тоді  дебошира  було  доставлено  у  відділення,  де  в  присутності  свідків,  складено  адмінпротокол,  про  їзду  п`яним  за  кермом,  та  відпущено.
           Через  деякий  час,  той  знову  з`явився  у  відділені  міліції  і  став  просити  хлопців -  патрульних,  щоб  вони  забрали  свої  покази.
           Але  коли  ті  взнали,  що  правопорущник  працює  в  райкомі  партії  другим  секретарем,  та  погрожував  їм  звільненям,  то  всі  навідріз   відмовилися,  виконувати  прохання  потерпілого...
           Так  безславно  і  закінчилася  партійна  кар`єра  у  випивохи,  який  будучи  п`яним,  погрожував  хлопцям  звільненням,  тільки  за  те,  що   ті,  сумлінно  виконували  свої  професійні  обов`язки.


                *   *   *