А знаєте, про що душа мовчить?
Нікому не зізнається і не розкаже,
Що в середині в неї мов вогонь горить,
Але на її рани крем ніхто не маже.
А чули ви, щоб пожалілася хоч раз
І попросила в когось допомоги,
Хоча б могла волати защораз,
Коли об неї витирали люди ноги.
А бачили, яку тримає в собі біль,
Так ніби операцію проходить без наркоза,
Від болі скочила би в крижану купіль,
Не побоявшись лютого мороза.
Задумайтесь, що робим ми не так,
Коли людині свою душу відкриваєм,
Чому ніхто не дасть умовний знак,
Що душу на страждання підставляєм.
А знаєте, про що душа мовчить?
Але про це ніхто у неї не питає,
Тоді згадає, як під серцем защемить,
Коли самого вже наружу вивертає.
***
© Copyright: Бондаренко Дарина, 2017
Свидетельство о публикации №217021502126
Свидетельство о публикации №217021502126
Рецензии