Бiля могили Невiдомого солдата

Цей віршик — з часів мого школярства. Він написаний за мотивами іншого, надрукованного у популярному російськомовному журналі "Зміна" ("Смена"). Це — вільний переклад. На жаль не запам`ятала прізвища його авторки. А от назву лишила оригінальною — "У могилы Неизвестного солдата".


...Чи чули ви дорослі як ридають?
Що тяжче є від цього у житті?
Я часто бачу — жінка посивіла 
Кладе на мармур сині васильки.

Її синів загублені могили, 
Додому не вернувся чоловік.
Тягнулись дні, безрадісні та сірі,
Лишилась тільки згадка про живих.

Тепер вона завжди сюди приходить,
Без сліз вдивляється у юнака
Із мармуру, що мир для нас боронить
Та став їй сином до кінця життя.


Рецензии
Валентина! Тронуло душу это стихотворение... Скорей бы войны ушли в прошлое!
Успехов Вам, удачи и мирного неба!

Александр Тяпкин-Чурсин   05.10.2021 18:00     Заявить о нарушении
Александр, спасибо! И -- Вам всех благ!
С уважением,

Валентина Петряева   06.10.2021 10:12   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.