Розд л 1

Я прокинулася від дзвінка будильника, на годиннику показувало 6 ранку. Вам може здатися дивним чому я так рано прокидаюся, адже в школу йти лише на половину дев'ятого. Насправді це стало моєю головною звичкою. Я встаю з ліжка і роблю ранкову зарядку потім після душа  можу почитати книжку або повторити якийсь урок. Коли настане 7 година я починаю збиратися, сьогодні я вирішила одягнути чорну спідницю та зелену кофточку, я завжди намагаюсь одягатись скромно, тому що не люблю привертати до себе увагу. Пізніше я спустилась в кухню, де мама вже ставила на стіл сніданок.
- Грейс, доброго ранку - сказала мама.
- Тобі теж доброго ранку, матусю.
Швидко поснідавши я пішла в школу, оскільки ми з батьками недавно переїхали в Лондон то обирали будинок поблизу школи, щоб мені не треба було добиратися туди на автобусі або метро.
Біля входу я зустріла Хлою з її хлопцем Ендрю. Хлоя моя найкраща подруга, всі й досі дивуються як ми дружимо, тому що таких як я часто називають «сірою мишкою», а вона моя повна протилежність, популярна та дуже гарна. Тому вона не обділена увагою хлопців таких як Ендрю.
- Привіт, як справи? – запитала Хлоя.
- Чудово, а в тебе?
- Та так в дома нічого нового, хоча  вчора мама зробила шосту пластичну операцію.
- І що їй в собі тепер не спобобалось?
- Вона вирішила, що в неї занадто великий ніс.
- Ну що ж удачі їй, ходімо на урок.
- Ходімо.
Перші три уроки пройшли, хоча здавалося вони будуть йти вічність. Зараз перерва тому ми йдемо в їдальню і як завжди беремо йогурт, тому що це одне щось нормальне та йдемо за наш столик. Наш столик це той що стоїть в центрі, тому на нас завжди звертають увагу та обговорюють. Всі інші учні школи сидять за іншими столиками і ніхто ніколи не посмів сісти за наш. Хлоя дуже любить увагу, тому на цьому місці їй добре, а я б не відмовилась посидіти за тим столиком, що стоїть в самому дальньому кутку. - Дивись хто йде, - показала мені Хлоя на вхідні двері, де я побачила Ендрю та його найкращого друга Алана, він був таким як Ендрю гарний, високий і це все, що я знаю, бо ніколи з ним не спілкувалася.
- Привіт, - привітались разом хлопці, Ендрю сів біля Хлої, а Алан біля мене.
- Як справи? – запитала Хлоя.
- Нормально, завтра я влаштовую вечірку в честь свого день народження, тому ви всі запрошені – сказав Алан.
- Ура, в нас давно не було вечірок, звичайно ми прийдемо, так Грейс?
- Ні, на жаль в мене не виходить. – я зовсім не хотіла йти на цю вечірку, для мене кращим було б залишитись вдома та подивитись якийсь фільм або почитати книгу.
- В тебе завжди не виходить, ти йдеш і це не обговорюється!
- Приходь, буде весело – сказав Алан, а йому я вже точно відмовити не могла.

                ***
На наступний день я провела маму з татом у відпустку, вони працюють в одній компанії та просто обожнюють свою роботу, тому часто їздять по всьому світу для виконання різних проектів.
А пізніше я з Хлоєю пішли по магазинам, щоб купити одяг на вечірку. І через трохи ми виходили з магазинів з повними пакетами. Я купила собі темно-червону сукню, яка гарно підкреслювала мою фігуру. Хлоя вибрала собі рожеву з пишною спідницею, але дві наші сукні були дуже гарні та чарівні.
На дворі була просто жахлива погода, хоч зараз і середина весни. Дощ лив такий, що прийшлось викликати таксі. Повернувшись додому я швидко зібралася і стала перед зеркалом. Ні, я не самозакохана просто іноді дивишся в своє відображення і задаєшся питаннями "хто ти?", "на що ти здатна?". І тоді тобі хочеться всамодосконалюватись ти отримуєш якийсь великий приплив енергії та сил.
Дощ не зупинявся, тому я знову  викликала таксі. Я все ще не дуже хотіла на цю вечірку, мені все це не подобалось та дратувало, а може я просто боялась. Не розумію як люди розслабляють та відпочивають під голосну музику, вливаючи в себе черговий стакан алкоголю. Я б краще сіла, закуталась в плед і пила крепкий чай.