Розд л 2

Машина зупинилася біля великого будинку, який вражав своєю величністю та красою. В середині він був такий як і ззовні. В великій залі я побачила багато людей всі танцювали та веселились. Намагаючись найти очима Хлою, я спершу побачила Ендрю, а потім і всіх інших та пішла до них.
- Привіт, я радий, що ти прийшла - сказав Алан.
- Привіт, вітаю тебе з днем народження.
- Дякую, як справи?
- Чудово.
Ми ще довго танцювали та веселилися, я познайомилася з новими людьми від яких дізналася багато нового про Алана. Наприклад, те що він захоплюється малюванням та займається плаванням. Дивно, я завжди вважала його самозакоханим хлопцем, який перезустрічався майже
з всіма дівчатами, але зараз він здається мені іншим, цікавим та захоплюючим.
Було вже пізно і я вирішила поїхати додому, тому пішла до Хлої, щоб попрощатися.
- Я вже поїду додому.
- Так добре, ми ще трохи залишимось - сказала Хлоя, видно було, що випила вона найбільше, надіюсь Ендрю за нею придивиться.
- Ти вже йдеш, - в мене за спиною почувся голос Алана - давай я тебе підвезу.
- Та ні не треба, я викличу
таксі - я не хотіла, щоб він мене підвозив, тому що теж був трохи випивший.
- Навіщо викликати таксі, якщо я можу тебе підвезти, ходімо.
- Добре.
Ми їхали в машині, в вікна стукали маленькі краплі дощу та грала приємна музика. Мені здавалося я сама щаслива, побільше б таких моментів. Алан розповідав різні дрібниці і мені було добре та затишно з ним. Все ж таки ми приїхали але мені не хотілося розлучатися з ним.
- Може зайдеш.
- І що скажуть на це твої батьки.
- Вони у відпусці.
Ми зайшли в будинок і я пішла на кухню, щоб зробити чай. Коли я повернулася до Алана, він якраз вмикав якийсь фільм.
- Грейс.
- Що?
- Знаєш, я ніколи не зустрічав таких як ти.
- Яких? - я не сподівалася почути таке від нього.
- Дивовижних, ти не така як всі інші дівчата, ти особлива.
- Алан, тобі здається, дивися фільм.
- Ні, не здається, ти подобаєшся мені, Грейс.
Я не знала, що відповісти, такого я не очікувала, взагалі. Звичайно він подобався мені та він подобався всім дівчатам в нашій школі. Я сиділа біля нього і мовчала, він дивився на мене, я не знала, що робити. Цей день відбувся не так як я очікувала. Я думала, що піду на вечірку, на якій мені буде дуже нудно, а потім поїду додому і просто ляжу спати. Але ніколи й не думала, що все може бути навпаки.
- Алан, я не була готова таке почути, звичайно ти подобаєшся мені але я не готова до стосунків. - це все, що я змогла йому сказати і може це й краще. Все ж таки не треба забувати, що він ще той бабій.
- Добре, я розумію, давай дивитись фільм.
І так я пролежала в нього на плечі всю ніч. Ми заснули майже під ранок, тому що весь час про щось говорили, про фільм, про школу і про все що зовсім не мало значення. Але я зрозуміла тільки одне. Щоб краще дізнатися про людину, не треба вірити чуткам та розповідям інших, найкраще сісти та поговорити з нею на одинці, бо тільки тоді ми зможемо дізнатися, що насправді коїться в її душі.