Щаслива посмiшка

               
   Пташки сиділи на дереві калини. Червоні ягоди які так довго трималися і залишилися на гілках у кінці лютого місяця опадали.  Саме калина є Символом українського народу. Тому вона така найтриваліша протягом зими у сильних вітрах і міцних морозах.
  Прийшла весняна пора року та зграйка пташок ще залітали в кормушку - весело цвірінькали. Їхній щебет долітав у хату, і я вибігала поглянути на них, вони  злітали на дерево і виспівували весняні мелодії. Чорні ворони з сірим грудним відтінком які сиділи на електричному слупі та дротах,  наглядали за кормом який часто підносили у хатинку пташок. Коли ворони налітали , горобчики чи синички розліталися  сильно щебечучи, напевно їм не подобалась їхня хитрість.
   Сонечко з кожним днем все було ярке і піднімалося вище, земля парувала,сніг танув, криги ламалися в ріці і впиралися в берег робили затори від збільшення водойму. Сонячні промені різними барвами  розсіювалися в очах. Щаслива  посмішка  з кожним  весняним днем радувала людину. Адже по заду минула зима, яка була холодною і морозною. А зараз весна усміхається нам і ми радіємо.
  Кожна людина  надіється на мир  та благополуччя в  майбутньому всього життя. І все починається з початку, так як прийшла весна заново, поновлюється не тільки одяг, але й думки і надії.
   Веселе щебетання пташок підказує людині бути вільною і в своїх мріях вирішувати всі справи. Після зими завжди все планується по новому і людина наче після зимового царства, починає мислити по іншому, і так як природа прокидається у весняну пору.
   Дивимось  на гори і знаємо що кожна тваринка пробудилася . Пташки  щебечуть, а згодом зозуля закує на вершку сосни. Весняний ранок кожного року запрошує людей які люблять Карпати, на відпочинок чистого повітря, ясного неба та ласкавим  гірським вітерцем  де сонечко цілує не помітно саме Вас.
    Навіть підсніжники і проліски - це перші весняні квіти прориваються крізь сніг який  звечора випав і прикрив сухі жовті трави. Земля знову спала  під білою пушистою ковдрою. Білосніжні хмарини як човни поволі пливуть по голубому небі. Легенький вітерець наче їх підштовхнув замість весла, що потрібно на воді, так само він не забуває про дерева які гойдаються, і от-от  на них з’являться бруньки на голих гілках. Та сніг тим часовий, а дощик тепленький  впаде , бо весна в силу йде, теплінь забуяє і все зазеленіє. Водичка в струмочках і в річці Прут, буде дзюркотіти  нагадуючи прохожим, що прийшла ВЕСНА.  Ще в далині у горах видніється сніг, але подих весни відчувається, земля все таки парує, від весняних променів сонця. Біленькі дзвіночки конвалій дарують свої пахучі цінності, казкова чарівна квітка також легендарна для карпатського краю яка нас радує.
       Так радість душевна щасливу посмішку принесла весна від Дня народження дитини і до старшого віку. Весняний аромат розпилюється на чистому повітрі, зазеленіє трава у крапельках роси. Краса не повторна коли зацвітуть дерева як молоді дівчата у весільній білій фаті.
            Журавлі повертаються із далеких теплих країв, бо саме там повіяло холодом, і будуть перебувати у нас до пізньої осені по їхньому графіку, та тішити нас своєю красою.
           Кожна пора року гарна , але зараз іде мова про весну. І вона є на даний час в реальності. А літо , осінь і зима, це лишень казка  яка вже була і буде в дійсності нашого життя.               
                О.М.             09.03.2017рік           15:00