Не милi нам права й закони дужi
Не втілюються в дійсність обіцянки.
Їх на світанку розтріляло двоє,
Послали на той світ їх спочивати.
Жінки мололись, в матерів прокльони,
Змивають кров'ю приспані тривоги.
У снах дитячих знову свищуть кулі,
В майбутнє не повірим вже ніколи.
Про речі ці не можна говорити,
Пекельна тема витягає душі.
Із сіл до міст біжать протистояти
Молоді і сильні духом люди.
У мовзолеї не стоять у черзі,
і не бракує в магазинах хліба.
Ми м'ясом можем вдосталь наїдатись,
Давайте не співати стару пісню.
Творців й поетів кидають за грати.
І закривають грошами всім рота.
А ми ж то без надії сподіваємсь
Коли прийде і черга для народу.
Свидетельство о публикации №217031301782