Сьогодні рясно так дощить
Але моя щаслива мить
Та зиркають у скло краплини
Немов спокутують провини
У мене “батьківска” година
Давно не розмовляли з сином
Як завжди, тільки лиш довіра
Нема обмежень, нема міри…
І та відвертість ще з дитинства
Забула я про материнство
Ми гомоніли, мов два друга
Не заважала років смуга
Була важлива двійка рішень
Етичних не було порушень
Отож я Богу свому вдячна
Що дав дитя мені на щастя.
Сьогоднi
© Copyright: Нелли-Киев, 2017
Свидетельство о публикации №217031601813
Свидетельство о публикации №217031601813
Рецензии