Торкнись моєї ти душі, поринь у сон глибокий.
І хай, неначе навесні, відчуєшь ти палку любов.
Омріяна та неспроможна шлях іти цей довгий.
Благаю, не дозволяй, щоб охолола моя кров.
І піде час, неначе річка, що не спить віками.
І заспіває в серці вискоим голосом надія.
Нехай, все наше горе буде жити під снігами.
Та лишиться на двох в нас одна мрія.
Коли ти відчуваєшь на душі тепло,
То все навколо свій втрачає сенс.
І вже ніяке зламане крило
Від счастя не завадить полетіти до небес.
Любов
© Copyright: Хельга Мюллер, 2017
Свидетельство о публикации №217031600036
Свидетельство о публикации №217031600036
Рецензии