100-летие Украинской революции КиДне стр45

17- 03- 017 СУ! Вітаю усіх зі сторіччям з Дня початку української революції!
   Це дійсно Велике св*ято, бо, як колись співали комсомольці, «Нет у революции начала, нет у революции конца»!
   Ото ж, славетна подія розпочалася ще 2-10 березня, коли у промислових центрах України почали створюватися Ради робітничих і селянських депутатів. А 3 березня (за старим стилем, далі - теж), у Харкові відбулося Перше легальне зібрання більшовиків міста, у якому взяли участь 60 членів партії.
   «Як це так?» - спохватилися справжні українці, і з 3 по 4 березня провЕли у Києві свої збори, представників київських українських громадських організацій, на яких утворили Центральну Раду. А 7-го березня обрали її «провід»: голова – М.Грушевський, його заступники – Д.Антонович, Д.Дорошенко, Ф. Крижанівський.
   Але перше запротокольоване засідання Центральної ради відбулося тільки 9 березня, а сам Михайло Грушевський повернувся до Києва із заслання тільки 13 березня.
    І почалися славетні справи!
   15-17 березня у Бахмуті відбулася перше конференція Рад Донбасу, на якій були представлені 48 Рад. Кляті сепаратисти обговорили поточні питання: про склад Рад, про профспілки, 8-годинний робочий день, організації селянства.
    16 березня У Києві справжні ж українці відзначали «День св*та революції», та під жовто-блакитними прапорами знищили пам*ятника П. Столипіну на Козячому болоті, яке за царату (при царе) було перейменоване у Думську площу. (Нині – Майдан Незалежності). Створили Український військовий клюб імені гетьмана Полуботка. Але про повернення з ВеликоїБританії його золота мову не вели.
   А 16 березня у Петрограді українська делегація, у складї якої були М.Корчинський, Т.Гайдар (чи не посланці з будуччини?) вручили російському прем*єру князю Г.Львову меморандум, з вимогами про призначення на посаду комісарів Тимчасового уряду в Україні людей, знайомих з українською мовою та особливостями українського життя. УКРАЇНСЬКИМ – СЛАВА!
   Мало не рік, аж до 27 січня 1918-го, Центральна Рада створювала керівництво Украінської Народньої Республіки.
   А кляті сепаратисти створювали Україну Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів, зі столицею у Харкові. 20-го січня 1918 року їхній Народний секретаріат видав декрета про створення в Україні Робітничо-Селянської Червоної армії.
   Над Вкраїною постала загроза «гібридної війни з північним сусідом», і 27-го січня 1918 року, коли Бронштейн-Троцький ще тільки пив чай та кофій, готуючись до поїзда на Брест-Литовський, делегація УНР вже підписала мирний договір з країнами Четверного союзу. Північний сусід, з клятим Ульяновим –Леніним на чолі, у своїх намаганнях поглинути Украіну отримав облизня! (далi, згідно з прийнятим учора Законом, на 25% висловлюся російською мовою)
   8-го февраля 1918 года началось вступление немецких войск на Украину.
А войска Центральной Рады начали наступление против войск Харькова.
   2-го марта 1918 года немецкие войска вошли в Киев. Перво-наперво немцы, мобилизовав бомжей и торговок, в течение двух суток организовали чистку и мытье Центрального вокзала. На третий день организовали «смычку со случкой», с самогоном, салом и шнапсом.
   9-го апреля Германия и Автро-Венгрия подписали договор с Украиной на поставку ею 60млн пудов хлеба до 31-го июля 1918 года. Взамен немцы, под руковолством фельдмаршала Айхгорна, стали организовывать образцовый «орднунг». Строго-настрого ЗАПРЕТИЛИ ЕВРЕЙСКИЕ ПОГРОМЫ. Расстреливали бандюков и погромщиков. Киевлянам жизнь стала казаться медом,и в 41-м думали, что так будет. И только местные проститутки, почувствовав конкуренцию более сытых немок, роптали. Взроптали и крестьяне, которым немцы стали устанавливать твердые цены на поставляемые сало и продукты. Какой-то, опять же - еврей, укокошил Айхгорна, а министр внутренних дел Голубович ограбил банкира, еврея Гальперина. Немцам такое надоело и, в один прекрасный апрельский день, договорившись с генералом Павлом Скоропадским, их обер-лойтнант, явивишись на заседание Центральной Рады, скомандовал: «Всем оставаться на местах!» Затем – «Выходить по одному!» 
   Так Германия вытолкнула из Европы спешившую на всех парах войти в нее Украинскую Народную Республику. ГЕРОЯМ - СЛАВА!
(использованы материалы книги «Україна від найдавніших часів до сьогодення» Київ, Наукова Думка, 1995 рік)