Льв в. Прогулянка

Я люблю недільні ранки у Львові, особливо на початку весни. Сонячний вітер бавиться гіллям, що ще не встигло випростати листя. Двірники шкрябають пилюку обідраними мітлами, а вікові будинки зверхньо дивляться на мою піщинку буття. Напівпорожніми вулицями прямую до моєї улюбленої кав’ярні. Ось і дивакуватий чувачок вітає мене на вході, виблискуючи золотом долоні від дружніх потискань туристів. Тільки в «Празі» ви можете скуштувати найсмачніший у Львові«Спартак»! Тож замовляю собі фірмове тістечко і каву і сідаю біля вікна. Крім мене тільки двоє відвідувачів – якась росіянка, що ніяк не може зробити замовлення, перепитуючи офіціантку по декілька разів що означає те чи інше слово, та молодик, що читає газету за звичним сніданком. З іншої зали інколи стиха долітає белькотіння телевізора. На вулиці більшає людей. Проходячи повз вікно, вони ще деякий час прямують вулицею, залишаючись у дзеркалі кафе.

Мені приємно уявляти, що ти сидиш поряд, п’єш запашну каву,і я частую тебе тістечком. Такий собі усміхнений привид. Мої думки пливуть до тебе. Цікаво, чи зміг би ти мене відчути за стільки кілометрів? Напевно, що ні. В цей час ти маєш поратись у своїй садибі, і в тих приємних клопотах, звичайно,тобі не до згадок про мене.

Не знаю,чи бував ти у Львові, але я хотіла б показати тобі це місто. Знаєш, я вже добре орієнтуюсь навіть без мапи. Спочатку, я потягнула б тебе до Вірменської церкви, щоб ти побачив, як снопи сонячних променів вихоплюють з напівтемряви загадкові фрески, які не можна відтворити фотоапаратом, пройнявся співом, сидячи на лаві і думаючи про плин життя, блукаючи очима по коштовних візерунках стелі. А потім ми попрямували б на метушливу площу Ринок, щоб оглянути все місто з висоти вежі Ратуші. Звичайно завітали б до всіх навколишніх пам’яток, занурившись у юрбу туристів, а потім перепочили у кав’ярні біля Домініканського собору. А далі ти вже вибрав би на свій розсуд: чи дати раду очам коштовним вбранням костьолу Андрія, чи видертися на Старий Замок, а може просто спуститися в Криївку і з’їсти півметра ковбаси.

Твій привид блукав старими вулицями разом зі мною. Може тобі хоч насниться та прогулянка?