Ой, барвiнку...

Ой, барвінку мій хрещатий -
пелюстків блакить твоїх.
Чого ж вянеш біля хати,
чого знітився й затих?

Я ж тебе поллю водою
та розправлю пелюстки,
розмовлятиму з тобою,
тільки ж ти цвіти, цвіти...

Бо прийдуть сніги, завіє
хуртовиною зима...
Ти ж цвіти - ще сонце гріє -
то ж відтає так душа...

Ти барвіночку  хрещатий -
пелюстків блакить твоїх...

Буду я ТЕБЕ
чекати,
ти ж приходь
із мрій моїх...


Рецензии
Ти барвiночку блакитний,
Пелюстки шовковi,
Ти кохана моя квiтка –
пам'ять колискова ...
Пам'ята мене мiй друже
поки цвiли квiти,
не сподiвалась я дуже,
що мене вiн кине...

Та коротка пам'ять в нього –
пелюстки зав’яли,
Лиш барвiнок на могилi –
Пам'ять зберiга-а-є...
Ти могильна квiтка вiчна,
пам'ята кохання,
Вiрне любе чоловiчне –
з вечора до ра-а-ння... - сумна пiсня та дiвоча раптово згадалась ...i про ту чудову квiтку, що в далi зосталась ...

Алла Зиливинская   24.03.2017 20:29     Заявить о нарушении
КОхання, кохАння
Із вечора до рання...
(нар. пісня)
.
Цілую!

Виталий Полищук   24.03.2017 21:26   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.