Я пасма чар твоїх не втримаю в руках.
Зникаєш ти крізь стулені долоні.
І стукотить у серці втрати переляк,
Як під час небезпечної погоні.
Куди не гляну – бачу образ твій.
Щасливий я в солодкому полоні
Кохання і незбутніх мрій,
Що розбрелись по лузі наче коні.
«Чи в снах моїх, чи наяву?» -
Питаю я, не маючи надії
Затримати твою стрімку ходу
І дати здійснитись твоїй останній мрії.
Остання мрiя
© Copyright: Василий Доценко, 2017
Свидетельство о публикации №217032000795
Свидетельство о публикации №217032000795
Рецензии
Надзвичайно чудова українська мова.
А перший рядок, так взагалі - знахідка!
Михайлина 28.12.2017 23:25 • Заявить о нарушении
А перший рядок, так взагалі - знахідка!
Михайлина 28.12.2017 23:25 • Заявить о нарушении
Это стихотворение - первое в моем скромном творчестве, и, если Вы считаете его удачным, то это очень приятно. Советую обратить Ваше внимание и на стихи, написанные по-русски. Двуязычее в Украине - настоящее богатство, которое следует беречь. С благодарностью, Василий Доценко
Василий Доценко 30.12.2017 10:27 Заявить о нарушении
Василий Доценко 30.12.2017 10:27 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.