Меры предосторожности на подсознательном уровне

 Звісно, це може здатися якоюсь нісенітницею, на перший погляд. Але маємо те, що маємо. Та я був змушений тимчасово перейти на запобіжну частоту розпакування своїх думок та почуттів на виході Українською мовою. Верогідно, десь поблизу з'явився своєрідний мисливець, який розмовляє та думає на моїй рідній Російскій мові, але не є етничним представником так званих Руських. Взагалі, мені якось зле від того, що я не маю можливості зустріти в Українській мові таке поняття, як Руська мова. Вочевидь, щось не чисто у цьому плані: в Українській мові відхрещуються від всього Руського, причислюючи його до Російського. Так мені здалося, принаймні. Але досить цього свавілля слів та приказок, призначенних, насамперед, для адекватного сприймання мого так званого "квантового стрибка", в деякому розумінні. Так потрібно. Це не пояснити в двох словах. У той же час, це унікальний досвід для тих, хто в темі подібних тимчасових пертурбацій. До того ж - це просто цікаво. Це потрібно прийняти. Я повторюю, що це немов якийсь запобіжний заход щодо попередження атаки на мою свідомість кимось ззовні та під прикриттям і безпосередньо через мою Російську мову. Ну, скажімо так, наприклад. Хтось з тих російськомовних українських політиків, яки зараз не при владі, але були при неї до лютого 2014 року, щось погане верзуть на адресу республік Донбасу та на адресу деяких російськіх політиків, які дуже привітливо до них відносяться, поки ті перебувають на гастролях у Росії, бо на них не дуже чекають у сьогоднішній Україні. Так от: я не можу сприймати такі слова таких экс-регіоналів, висловлені Російською мовою, саме якою я й думаю. Що це, якщо не троянський кінь, так званий? Я не буду співучасником цього шоу, вибачте. Я захищаю зараз себе Українською мовою від таких українських російськомовних політиків, котрі обтяжені технократичним та корпоративним тягарем у своїх, безперечно, ангажованих мізках. Таким чином, ми бачимо цікаве явище, коли російськомовний житель ЛНР на якомусь підсвідомому рівні та автоматично, зненацька, перемкнувся на на іншу добру мову. Знав би так гарно ще й Англійську, то перемкнувся б і на неї. Це тимчасовий захисний захід. То знайте, друзі, що знання лише однієї мови може являти собою квиток у один кінець при збіганні деяких обставин. Але це не змінює вашу внутрішню сутність. Отож,уявіть, що дехто чужий вивчив вашу мову та прийшов панувати над вами. Але він інакший. Він б'є у вашу свідомість брутальними словами та виразами саме на вашій рідній мові. Вам боляче, бо він паплюжить вашу мову розбратом коло неї та брудом. Вам боляче, але ви не знаєте іншої мови, щоб стрибнути в неї, як в окоп та сховатися від осколків та мін, що посилаються з вуст пана без будь-якого сумління! Запобіжний захід, щоб не одержати ушкодження розуму. Тому, друзі та браття, треба дякувати Небесам за знання обидвох чарівних мов Світу: Російської та Української. Не забувайте їх, щоб Чужинець підступний Чужинець не проникнув у вашу душу і не викрав її. До речі: Українською мовою можна захищати Росію не гірше за Російську, та навпаки. Тому не думаю, що справа у мові. Річ у чорних серцях, пустих очах та злих мізках. А це Чужинці. Це не стосується ані росіян, ані українців. А своїм краянам республіканським хочу сказати, щоб не переймалися за мою Українську мову :-) Ми же не вузьколобі, як нас намагаються там у Київі намалювати. Отож бо! Еге ж бо! Саме так! До зв'язку. Бо я хотів про друге. Але в мене, насправді, голова дещо нагрілася. А а наступна тема, яку я не проти для себе трохи прочинити, буде надзвичайно цікавою, думаю. На Добраніч! Дихайте глибше! ;-)

21 березня 2017 року
ЛНР
Ignat By Type X (Гнат Накшталт-Невідомий)