Не журися, самотня квітко,
Не хилися так низько додолу,
Скоро вернеться твоє літо,
Та несила його поневолить.
Не одна ти із ним розстаєшся,
І не тебе одну воно гріло.
Розпустилась для нього, і все ж,
Не одна ти була йому мила.
Горда квітко, росою вмита,
Попрощайся із ним гідно.
Знову вернеться твоє літо,
Та вже буде тобі непотрібне.
Не журися, самотня кв тко
© Copyright: Алена Карабут, 2017
Свидетельство о публикации №217032200174
Свидетельство о публикации №217032200174
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.