Слабые о силе

Когда тебе в душу вонзается меч, твоя задача: смотреть спокойно, не кровоточить, принимать холод меча с холодностью камня. И благодаря этому удару стать после него неуязвимым.

Франц Кафка

МК:
- И попробуй тут не кровоточить, если по законам физики обязан.

КМ:
-Бути сильним,витесаним з криги... Світу стріли назавжди штовхають.

МК:
-А крига-таки i топиться, i кришиться... Як приймати меч з холоднiстю каменя, коли ти не камiнь?..
Може, краще вiдкривати в собi притаманнi тобi якостi, якi допоможуть подолати бiль - накшталт того, як меч влучаэ в кригу, вона кришиться, але тане, щоб спастися, ставши рiчкою... Отакий напрямок думки))))

КМ:
- Таки правильне русло річки плине,живе,творить. Закриття від болю,тільки вбиває сутність внутрішню.

МК:

- Колись мене дуже вразила ця фраза:
Если рука не ранена, можно нести яд в руке. Яд не повредит не имеющему ран. (Будда)
Ми всi зi своiми ранами, i доки ти iх не знайдеш, не станеш "неуязвимым". Коли я розумiю своi слабкостi, я "неуязвима" для тих, хто намагаэться на них грати.
Може, не дуже до теми, але згадалось, раптом згодиться.

КМ:
- Як раз у тему, темний період трощення душі...дякую, Сонечко,постараюся плинути річкою.

МК:

- Попереджую: рiчка б"'эться пузиком об каменюки, буде боляче, але воно того варте)))

КМ:
- Скіко там тих камінчиків...намисточко нанизаю.