Чари в криниці...
То дай же напитись
із тебе, кринице,
води босоніжжя мого...
І дай притулитись
до тебе, Вкраїно,
як ніби маленький
до матері - неньки...
Чого ж?
Чого ж, моя мамо,
така невесела
та думаєш думи сумні?
Стоїш над пустою,
без чар,
глибиною...
То може ж наповнять
її сльози твої...
Не думай, дитино,
хто в цьому тут
винен
i чий то недогляд
лишив нас води -
забули про Бога,
ми люди убогі -
тож випили воду
круки...
випили воду круки...
© Copyright: Виталий Полищук, 2017
Свидетельство о публикации №217040201259
Свидетельство о публикации №217040201259
Рецензии
Жили мирно, ворогiв -
не шукали,
i води було в криницях -
немало...
Пили чисту i прозору -
водицю,
i Україна була, мов
дiвка бiлолиця...
А тепер усi живуть -
ворогами,
i навкруги все оточено -
круками ... --i кiнця тому не видно, нi - краю... З великим сумом i без -- сподiвання.
Алла Зиливинская 19.04.2017 20:42 • Заявить о нарушении
не шукали,
i води було в криницях -
немало...
Пили чисту i прозору -
водицю,
i Україна була, мов
дiвка бiлолиця...
А тепер усi живуть -
ворогами,
i навкруги все оточено -
круками ... --i кiнця тому не видно, нi - краю... З великим сумом i без -- сподiвання.
Алла Зиливинская 19.04.2017 20:42 • Заявить о нарушении
...ото ж воно так...
.
З сумом...але з сподіванням на краще!
Виталий Полищук 20.04.2017 12:08 Заявить о нарушении
.
З сумом...але з сподіванням на краще!
Виталий Полищук 20.04.2017 12:08 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.