Мой сказочный мир

                " СНІЖИНКА - ЗИМИ СЛЬОЗИНКА"


За кілька днів перед початком весни маленька Сніжинка із царства Снігової Королеви звернулася до своєї володарки Зими з дивним проханням: " Я не хочу танути під весняним сонцем, я хочу побачити весну! - Зима с подивом подивилася на крихітну сніжинку, схожу на метелика, і відповіла: - " Вибач мені, але я не чарівниця, я лише зима! " А потім, уже незважаючи на прохачку з сумом почала спостерігати за вальсом її подружок - сніжинок, що кружляли за вікном кристалевого замку.
- Незабаром весна, Сніжинко, а для нас це сумна пора, і вже треба збиратися в дорогу, - вимовила Зима, усміхнувшись білим красуням, що танцювали на пронизливому вітрі. - Тож іди і ти потанцюй вальс моїх останнніх днів.
Та маленька Сніжинка вже знала, що не залишиться у сніговому королівстві чекати свого часу до наступної зими. Ні, вона полине пташкою, підхоплена холодним вітром, назустріч Весні, щоб побачити її перший світанок.
І коли Зима залишала землю з усім своїм почтом, маленької Сніжинки не було серед них.
Ласкаве весняне сонечко торкнулося своїми промінчіками Сніжинки, а вона зачаровано задививлялася у сине небо. Ліси, луки, річки пробуджувалися від зимового сну, а вона вже не була однією із сніжинок Зими, а перетворилась на звичайну водяну крапельку, ставши сльозинкою Зими, що нарешті минула, на першому весняному проліску.