Мой сказочный мир

                " ВЕСНА У ВІКНО СТУКАЄ."

у своїй маленькій нірці прокинувся їжачок Єрошка зробив зарядку, заправив ліжечко і підійшов до вікна, щоб подивитися, яка сьогодні погода в лісі.
Їжачок думав, що до весни ще далеко, бо стежив за зимою з віконця свого будиночка. Одного разу він помітив, що кімнатні квіти стали красивішими.
Він підійшов до віконця і побачив, що сніг в лісі вже розтанув, лиш де - не де залишилися невеликі снігові заміти.
- Що це? - запитав, здивувавшись, Єрошка, вдихаючи запах талого снігу.
Аромат весни?
І тут же отримав відповідь на своє питання, тому що йому на долоню стрибнув різнобавний сонячний зайчик, який радісно промовив:
- Це весна! Іди, їжачку, в ліс і розкажи, як у віконце стукає весна.
Щасливий і задоволений їжачок побіг у ліс. Там він побачив зайчика, який з свого колодязя набирав воду у відро, і сказав:
- Зайчику, весна прийшла!
- Хіба - спитав його здивований зайчик. - Де ж вона? Кругом ще замети й холодно дуже.
- Ні, зайчику, весна вже тут. Бачиш сонечко вище, а день став довшим.
- А коли ж вона встигла прийти? - запитав зайчик.
- Вона посміхнулася нам сьогодні весняним сонечком, а зима була вчора.
З цими словами їжачок побіг далі. Під деревом йому зустрівся сірий вовк, але маленький їжачок був сміливим і нікого не боявся. Вовк у свою чергу, теж був здивований цій несподіваній зустрічі:
- Їжачок, а що це ти тут робиш?
- Як що? - промовив їжачок, зовсім не злякавшись сірого вовка.- Я прийшов тобі сказати, що в ліс прийшла весна.
- Ну і де ж вона? - з веселою посмішкою запитав вовк.
Їжачок озирнувся навколо, ще раз глянул на сірого і відповів:
- У твоїй посмішці, вовче.
І обидва дружно розсміялися...